«

»

ОЦІНКА АГРОКЛІМАТИЧНИХ РЕСУРСІВ ПЕРЕЗИМІВЛІ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ В СТЕПОВІЙ ЗОНІ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЗМІНИ КЛІМАТУ

Божко Л.Ю., к.геогр.н., доц., Борденюк Т.С. магістр

Одеський державний екологічний університет


В Україні, як і у світовому рослинництві, зернові культури займають найбільші посівні площі, що свідчить про їх виключно важливе продовольче, кормове і сировинне значення в народному господарстві. Серед зернових культур в Україні чільне місце займає озима пшениця.

Основне призначення озимої пшениці — забезпечення людей хлібом і хлібобулочними виробами. Серед зернових культур пшеничне зерно найбагатше на білки. Вміст їх у зерні м’якої пшениці залежно від сорту та умов вирощування становить у середньому 13–15%. На врожайність озимої пшениці впливають умови осіннього, зимового та весняно-літнього періоду. Часто суворі умови зимівлі спричиняють загибель посівів озимої пшениці.

Найважливішим регіоном виробництва озимої пшениці в Україні є Степова зона, на яку припадає в середньому 58% загальнодержавних площ озимих культур. При цьому озимі зернові займають в зоні Степу близько  60% зернового клину.

Метою дослідження є оцінка агроклімаnичних умов перезимівлі озимих культур в Степовій зоні України, вплив умов перезимівлі на формування врожаїв озимої пшениці різних екологічних рівнів, зміна умов перезимівлі при зміні клімату. При виконанні дослідження в якості вхідної інформації були використані дані багаторічних агрометеорологічних спостережень (1986-2005 р.р.) мережі гідрометеорологічних станцій, розташованих в зоні Південного Степу.

Основними причинами пошкодження озимої пшениці взимку в Степовій зоні України найчастіше бувають: видування, вимерзання та льодяна кірка. Іноді  вплив цих явищ буває комплексним.

Для оцінки умов перезимівлі озимої пшениці найчастіше використовується комплексний показник – мінімальна температура ґрунту на глибині вузла кущіння.

Дуже поганими умовами вважаються такі умови, при яких у добре розвинених рослин навесні на 10-й день після відновлення вегетації буває менше 50% пагонів від осінньої їх кількості, поганими — 50-70%, незадовільними – 70-90%, задовільними (4) 90-100% і хорошими (5) – більше 100% пагонів [1].

Була розрахована імовірність абсолютних мінімумів на глибині вузла кущіння по  областях Степової зони (табл. 1)

Таблиця 1 — Імовірність (%) абсолютних мінімумів температури грунту на глибині залягання вузла кущіння

 

Станція Абсолютний мінімум температури грунту на глибині вузла кущіння,°С
5-10 11-15 16-20 21-25
Любашівка 44 35 13 8
Одеса 55 28 12 5
Болград 54 30 11 5

Зміни клімату на території України в останні роки досить відчутні. Для оцінки можливих змін клімату використовуються різні сценарії. Для вирішення нашої задачі використано сценарій А1В.

Сценарій зміни клімату А1В реалізований в регіональній кліматичній моделі REMO, яка розроблена в Інституті метеорології ім. Макса Планка в Гамбурзі. Особливістю REMO є моделювання не лише річних режимів опадів та температури, але й вивчення між- та внутрішньосезонних характеристик, а також представлення цих змінних на основі функції густини ймовірності в порівнянні зі спостереженнями [2].

Розглянемо результати оцінки зміни агрокліматичних умов вирощування озимої пшениці за умов реалізації кліматичного сценарію зміни клімату А1В. Розрахунки показують, що температура повітря восени підвищиться на 1-2 °С, збільшиться тривалість осіннього періоду в середньому на 30-40днів. Внаслідок цього осіння вегетація озимої пшениці порівняно з середніми багаторічними даними буде проходити в значно пізніший термін, посів відбуватиметься у другій, третій декадах жовтня,  що на 30-40 днів пізніше багаторічних термінів.

Зміни погодних умов спричинятимуть значний вплив на характер формування рівня морозо- та зимостійкості рослин озимої пшениці. Встановлена чітка зворотна кореляція між вмістом розчинних вуглеводів у тканинах рослин і температурою повітря, та рівнем освітленості. Відхилення від оптимальних строків сівби призведе до суттєвого зменшення вегетативної маси рослин, продуктивного кущіння, розвитку вторинної кореневої системи, що негативно відбиватиметься на  формуванні зимостійкості рослин восени, стабільності їхньої зимівлі та потенційній урожайності.


Перелік використаної літератури

  1. Зінченко О.І., Салатенко В.Н., Білоножко М.А. Озима пшениця. Рослинництво: Підручник. – К.: Аграрна освіта, 2001. – с. 183-210.
  2. Оцінка впливу кліматичних змін на галузі економіки України: монографія. /під ред. С.М. Степаненко, А.М.Польового, Є.П. Школьного. – Одеса: Екологія, 2011. – 696 с.