«

»

ВПЛИВ ЗМІН КЛІМАТУ НА АГРОКЛІМАТИЧНІ УМОВИ ВИРОЩУВАННЯ ЯРОГО ЯЧМЕНЮ В ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Божко Л.Ю., к.геогр.н., доц., Барсукова О.А., к.геогр.н., доц.

Одеський державний екологічний університет


Загострення світової продовольчої проблеми викликано не тільки високими темпами зростання населення у світі, які випереджають виробництво продуктів харчування, але й змінами клімату та посиленням процесів опустелення, особливо на африканському континенті. На фоні  цих змін скорочується ресурс орнопридатних земель, спостерігається збільшення  використання  зернових  ресурсів на  виробництво біоенергії.

Україна має високий природно-ресурсний потенціал і може забезпечувати не тільки національну, але й в значній мірі загальносвітову місію продовольчої  безпеки. Отже сучасна продовольча ситуація у світі і прогнозовані зміни клімату вимагають об’єктивного аналізу та оцінки його впливу на стан основних агроресурсів та виробництво сільськогосподарської продукції, удосконалення стратегії і тактики формування сталих високопродуктивних агроекосистем.

Метою дослідження є оцінка впливу змін клімату на агрокліматичні умови вирощування ярого ячменю у Вінницькій області.При виконанні дослідження в якості вхідної інформації були використані дані багаторічних агрометеорологічних спостережень (1986-2005 р.р.) мережі гідрометеорологічних станцій, розташованих у Вінницькій області, та розраховані за кліматичним сценарієм  А2 показники  за два періоди: 2011 – 2030 рр. – перший розрахунковий період, 2031 – 2050 рр. – другий розрахунковий період.

У Вінницькій області сівба ярого ячменю за середніми багаторічними даними відбувалась наприкінці першої (7.IV) декади квітня. За сценарними розрахунками в період до 2030 рр. терміни сівби будуть майже співпадати з середніми багаторічними.

В період з 2031 по 2050 рр. терміни сівби наставатимуть на 18 днів раніше середніх багаторічних, тобто сівба буде проводитись в кінці березня (табл. 1).

Тривалість вегетаційного періоду за середньо багаторічними даними (1986-2005 рр.) становила 98 днів. У зв’язку з відмінністю дат настання початкових фаз розвитку за сценарієм зміни клімату А2 в перший розрахунковий період (2011-2030 рр.) тривалість вегетаційного періоду в цій області буде співпадати і становитиме 100 днів. В період з 2031 по 2050 рр. тривалість вегетаційного періоду становитиме біля 116 днів. Збільшення тривалості вегетаційного періоду пояснюється тим, що в результаті погіршення умов вологозабезпечення та зниження температури тривалість окремих між фазних періодів збільшується, а це збільшує загальну тривалість вегетаційного періоду.

Таблиця 1 – Фази розвитку ярого ячменю за середніми багаторічними даними (1986-2005 рр.) та за сценарієм зміни клімату А2 в періоди (2011 –2030 рр.) і (2031-2050 рр.)

Період

Сівба

Сходи

Колосіння

Воскова

стиглість

Тривалість вегета- ційного періоду,

дні

Вінницька область
1986-2005

7.IV

22.IV

13.VI 14.VII

98

2011-2030

5.IV

19.IV

15.VI 14.VII

100

Різниця

-2

-3

+2

+2

2031–2050

20.III

12.IV

11.VI 14.VII

116

Різниця

-18

-10

-2

+18

Середня багаторічна температура в Вінницькій області за період з  1986 – 2005 рр. від сходів до колосіння становила 14.4 °С. За сценарієм зміни клімату А2 в період з 2011 по 2030 рр. від сходів до колосіння середня температура спостерігатиметься 12,2 °С. В другий період (2031 – 2050  рр.)  середня  температура  від  сходів  до  колосіння  становитиме 13,3 °С, що буде на  1,1 °С  нижче температури базового періоду.

В період від сходів до колосіння кількість опадів за середньо багаторічними даними (1986-2005 рр.) становила 100 мм, а за сценарієм зміни клімату А2 (2011-2030 рр.) опади збільшаться  в перший період  на   6 %. В другий період сума опадів від сходів до колосіння зросте і буде на 48 % вищою від середніх багаторічних сум.

За середніми багаторічними значеннями вологозабезпеченість посівів ярого ячменю від сівби до колосіння складала 0,64 відн. од. За умов реалізації сценарію зміни клімату А2 за період 2011 – 2030 рр. вологозабезпеченість посівів ячменю зросте на 14 %. В другий розрахунковий період вологозабезпеченість за сценарними даними зросте – на 9 %. В період від колосіння до воскової стиглості вологозабезпеченість зростатиме і в перший і в другий розрахункові періоди на 7 – 16 % відповідно.


Перелік використаної літератури

  1. Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур. Львів: НВФ «Українські технології», 2006. – 730 с.
  2. Оцінка впливу кліматичних змін на галузі економіки України: монографія /під ред. С.М. Степаненко, А.М. Польового, Є.П. Школьного. – Одеса: Екологія, 2011. – 696 с.