«

»

ОСОБЛИВОСТІ ПРОСТОРОВО-ЧАСОВОЇ МІНЛИВІСТЬ ВРОЖАЇВ ЯРОГО ЯЧМЕНЮ В РОЗРІЗІ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

Барсукова О.А., к.геогр.н., доц., Гомон А.С., Колун А.О. магістри

Одеський державний екологічний університет


Багатьма дослідниками визнається, що найкращим інтегральним показником ступеня сприяння грунтово-кліматичних умов території для сільськогосподарських культур є їх врожайність. Вперше використання цього показника було запропоновано П.І. Колосковим [1]. Їм складена серія схематичних карт районування території СНД по врожайності одинадцяти зернових і зернобобових культур з аналізом впливу сум температур повітря вище 100С і показника зволоження. Цей напрямок одержав  розвиток у роботах Сапожникова С.А. [3] і Шашко Д.І. [4], практична реалізація якого здійснена в розробці підходів і методів бонітету клімату стосовно зерновим культурам.

Метою даної роботи є аналіз особливостей просторово-часової мінливості врожаїв ярого ячменю в зонах Полісся та Лісостепу. Для вирішення поставленого завдання досліджувалися ряди врожайності з 1975 по 2005 рр. в розрізі цих зон, що розрізняються за поєднанням умов тепла і вологи протягом вегетаційного періоду.

В межах виділених 2 агрокліматичних зон [2] розглядалися наступні регіони: західне, центральне і східне Полісся; західна, центральна і східна Лісостеп.

За досліджувані роки врожаї ярого ячменю в зонах Полісся та Лісостепузмінювалися від 11 до 39 ц/га. Діапазон мінливості склав 28 ц/га (табл.1). Середні багаторічні значення врожаїв не перевищували 29,3 ц/га – від 20,7 – 23,3 ц/га в центральній частині Лісостепу і в східній частині Полісся.

Найбільш високий рівень середніх врожаїв (29.0 – 29.3 ц/га) спостерігається в західних частинах Полісся і Лісостепу. Відмінності між вищими і низькими врожаями в цілому в зонах Полісся та Лісостепу знаходяться в межах 17 – 22 ц/га. Найбільш низькі врожаї відзначаються в східній зоні Полісся – 31,0 ц/га. Більш високий рівень врожаїв характерний для центральної і західної частини Лісостепу. Така ж закономірність відзначається в розподілі максимальних врожаїв.

Оцінка тимчасової варіації врожайності виконується за наступними статистичними характеристиками: середнього квадратичного відхилення (σ), коефіцієнта варіації (СV), коефіцієнта асиметрії (СS), коефіцієнта ексцесу (Cε).

Статистичні характеристики підтверджують виявлення закономірності в міжрічних коливаннях рівнів врожаїв. Максимальні значення середньоквадратичних відхилень і коефіцієнтів варіації відзначаються в західній і центральній частині Лісостепу (відповідно: 0.61 — 0.65%). Найменший коефіцієнт варіації (21%) характерний для урожаїв в східному Поліссі.

Таблиця 1 – Просторово-часова мінливість врожайності ярого ячменю

Області Урожай  

σ

 

Cv

У Уmax Уmin
Лісостеп
центральна 20.7 38 19 0.54 30
західна 29,3 39 17 0,65 42
східна 24,9 35 14 0,61 37
Полісся
западне 29,0 36,5 15,5 0,55 31
центральне 25,0 35 15 0,54 30
східне 23,3 31 14 0,46 21

Крім того, нами були побудовані криві забезпеченості по всімзонам.

Аналіз кривих забезпеченості врожаїв ярого ячменю в зонах Полісся та Лісостепупоказує, що врожаї культури в Лісостеповій зоні та Поліссі на рівні 16 – 20 ц/га забезпечені на 80 – 100%. На 50% забезпечено отримання врожаю в межах 27 – 31 ц/га.

Детальна оцінка варіабельності виробничих врожаїв ярого ячменю в різних регіонах України, поряд з аналогічною оцінкою врожаїв, забезпечених агрокліматичними ресурсами, дозволить визначити ступінь сприятливості останніх років і виявити найбільш оптимальні регіони України з метою оптимізації розміщення посівів ярого ячменю, спрямованого на отримання високих і стабільних врожаїв.


Список використаної літератури

  1.  КолосковП.И. Климатический фактор сельского хозяйства и агроклиматическое районирование. – Л.: Гидрометеоидзат, 1971. – 328 с.
  2. Краткий Агроклиматический справочник Украины. – Л.:Гидрометеоидзат, 1976. – 256 с.
  3. СапожниковаС.А. Об уточнении оценки сельскохозяйственного бонитета климата // Агроклиматические ресурсы природных зон СССР и их использование. – Л.: Гидрометеоиздат, 1970. – с. 80 –91.
  4. Шашко Д.И. Агроклиматические ресурсы СССР. – Л.: Гидрометеоиздат, 1985. – 247 с.