«

»

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ НФОРМАЦІЙНО – ФАКТОГРАФІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЬ АГРОЕКОЦЕНОЗУ

Антоненко В.С., д.г.н., професор,

Український гідрометеорологічний інститут


Важливим етапом практичної реалізації системного підходу в дослідженні закономірностей продукційного процесу і моделювання агроекоценозу є отримання об’єктивного уявлення про його стан і керуючих змінних зовнішніх системотворчих чинників, про характер взаємодії елементів системи в процесі її розвитку і взаємодії з зовнішнім середовищем. Вирішення цих завдань досягається за допомогою факторографічної інформації, одержуваної з найрізноманітніших джерел, що мають відношення до розвитку агроекоценозу і його продуктивності, а також шляхом постановки спеціальних польових і лабораторних експериментів.

Багатогранність зв’язків елементів усередині агроекоценозу та їх зв’язків із зовнішнім середовищем визначає складність факторографічної інформації для їх опису. Головними вимогами до цієї інформації є її повнота, об’єктивність, надійність і доступність. При вирішенні питання про повноту факторографічного забезпечення, як правило, виходять з поняття інформаційної сукупності, під якою розуміють таку кількість інформації, яка дає досить повне і всебічне (для досягнення поставленої мети) уявлення про систему та її основні елементи [2]. Загальна информаційна сукупність, що характеризує агроекоценоз і його системоутворюючі фактори, має певну ієрархічну структуру, що складається з двох супідрядних інформаційних сукупностей, одна з яких відображає зовнішні системоутворюючі чинники, а друга — стан агроекоценозу [3].

Інформаційна сукупність, що характеризує зовнішні системотворчі фактори, включає відомості, що становлять так званий «паспорт поля»: розміри поля, розміщення в сівозміні, строки і способи сівби, способи обробки ґрунту, характеристики родючості ґрунтів, системи ґрунтозахисних і меліоративних заходів, кількість внесених і спосіб внесення мінеральних і органічних добрив, системи агрохімічного захисту рослин. Вона включає також відомості про змінні стану зовнішнього середовища: сонячної радіації, температури і вологості повітря, температури і вологості ґрунту, кількості атмосферних опадів, швидкості вітру, атмосферні явища тощо.

Інформаційна сукупність, що віддзеркалює стан агроекоценозу, включає наступні характеристики: стан повітря і ґрунту в межах системи, стан рослинного покриву культури та інші біологічні елементи системи, основні фізичні і біологічні процеси в системі, елементи продуктивності в процесі їх росту і розвитку, взаємозв’язки елементів системи між собою та із зовнішніми системоутворюючими факторами. Кожна з характеристик має свої методи вимірювання, фіксації та обробки. Все це свідчить про ті труднощі, які неминуче виникають перед дослідником при необхідності отримання достатньо повної інформаційної сукупності даних про стан агроекоценозу.

Великі труднощі виникають також при забезпеченні об’єктивності та надійності факторографічної інформації стосовно агроекоценозу, які пов’язані не стільки з точністю вимірювань кожного з параметрів, що характеризують агроекоценоз і зовнішнє середовище, скільки з їх просторово-часовою мінливістю. Як правило, в цьому випадку доводиться мати справу з випадковим процесом, для об’єктивної і надійної характеристики якого потрібно статистичний підхід, що неминуче призводить до різкого зростання трудомісткості експериментальних досліджень, оскільки коефіцієнт варіації параметрів агроекоценозу може досягати по окремому полю 80 і більше відсотків [1].

Повноту, об’єктивність і надійність факторографічного забезпечення досліджень і моделювання озимої пшениці можна досягти шляхом розробки та реалізації комплексного багатофакторного польового біолого- агрометеорологічного експерименту. Важливою вимогою, яким необхідно керуватися при плануванні, організації та реалізації польового експерименту, є забезпечення сполучення в просторі і часі спостережень за всіма складовими життєдіяльності агроекоценозу і зовнішнього середовища. В силу непередбачуваності поведінки таких факторів зовнішнього середовища, як сонячна радіація, температура і опади, виникає необхідність проведення багаторічних експериментів з таким розрахунком, щоб діапазон мінливості факторів спостережень був достатній для встановлення значущих і надійних зв’язків та закономірностей, що характеризують вплив цих факторів на життєдіяльність агроекоценозу. Що стосується керованих системоутворюючих факторів (режим вологозабезпеченості, рівень родючості ґрунтів, елементи технології обробки ґрунтів), то необхідно, щоб мінімальна кількість варіантів дослідів була достатньою для виявлення характеру нелінійних зв’язків, вид яких заздалегідь невідомий.


Список використаної літератури

  1.  Гаценко Р.В. Об использовании элементов продуктивности зимой пшеницы при прогнозировании ее урожайности / Гаценко Р.В., Антоненко В.С. // Труды УкрНИИ Госкомгидромета. -М.: Гидрометеоиздат.  — Вып. 213. -С. 68-72.
  2. Кан Н.А. Система имитационного моделирования агроценозов / Кан Н.А. / В кн. Высокоэфективное использование орошаемых земель. -Новочеркасск, — С. 149-154.
  3. Ковтун И.И. Оптимизация условий возделывания озимой пшеницы по интенсивной технологи / Ковтун И.И., Гойса Н.И., Митрофанов Б.А. — Л.: Гидрометеоиздат, 1990. – 288 с.