«

»

ЕКОЛОГО – ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ПРИДУНАЙСЬКИХ ОЗЕР (НА ПРИКЛАДІ ОЗЕРА КАТЛАБУХ)

Кулібабін О.Г., к.т.н., проф., Шакірзанова Ж.Р., д.геогр.н., проф., Романова Є.О., асп.

Одеський державний екологічний університет


Група заплавних озер, розташованих в нижній течії річки Дунай, таких як: Кагул, Картал, Ялпуг з Кугурлуєм, Сафьян, Катлабух і Китай , до 1950 – 60-х років минулого століття були зв’язані з Дунаєм природними протоками, які з’єднували озера з річкою, шляхом вільного надходження і спрацювання води в залежності від рівнів води в Дунаї. Динаміка рівнів води у водоймах відповідала їхній динаміці в р. Дунай.

З 50-х років минулого століття шляхом будівництва захисних дамб і регулюючих споруд – шлюзів, Придунайські озера перетворилися у водосховища з дотриманням необхідного режиму спрацювання і наповнення їх протягом року. Утворювання таких водосховищ із значною площею дзеркала призвело до зміни екологічного стану цих водойм. Перш за все погіршилася якість води за рахунок зменшення можливостей регулювання водообміну. На протязі з 60 – 90 – х років минулого століття була проведена низка водогосподарських заходів для регулювання водообміну у Придунайських водоймах. Перш за все, були побудовані зрошувальні системи, які збирали з водойм значні об’єми води і тим самим давали можливість звільнити достатній об’єм в водоймі для заповнення її в період весняного водопілля на Дунаї. Такими заходами вдавалося підтримувати більш-менш задовільний стан якості води відносно сольового складу (завдяки заборам води на зрошування). При зменшенні об’ємів зрошення і забору води з водойми, погіршився водообмін води в озеро і це призвело до підвищення мінералізації води.

У зв’язку з цим актуальним при вирішенні цілої низки проблем, пов’язаних з відновленням раціонального використання природних ресурсів Придунайських озер, у тому числі й оз.Катлабух, є аналіз складових водного і сольового балансів, розробка моделі водно-сольового режимів за сучасних умов. Ще однією важливою задачею постає розробка рекомендацій, спрямованих на відновлення оптимальних умов функціонування водойми, враховуючи можливі економічні та технічні заходи.

  Основні параметри водосховища: довжина 21 км, максимальна ширина – 6,0 км, середня – 3,3 км, максимальні глибина  — 2,7 м, середня – 1,92 м, площа дзеркала водної поверхні при НПР – 68,5 км2, повний об’єм – 131 млн. м3, корисний – 68,5 млн.м3, довжина берегової лінії водосховища – 75,4 км. Відмітки рівнів: НПР = 1,70 мБС, РМО = 0,70 мБС, ФПР = 3,00 мБС. Територія басейну озера відноситься до степової та південної частини лісостепової географічних зон. Клімат характеризується сукупністю помірно континентального із середземноморським з недостатнім зволоженням, короткою м’якою зимою і тривалим жарким літом. Невеликі степові річки Великий та Малий Катлабух, Ташбунар та Єніка, які впадають в озеро і живлять його прісною водою є маловодними і пересихають в межінь. У зв’язку із скороченням існуючої раніше системи гідрометричних спостережень дані регулярних стокових вимірювань на річках практично відсутні.

Приходну частину водних балансів за 1999 – 2014 рр. у найбільшій мірі визначають опади на водну поверхню озера (від 21 і до 58 %) і надходження води з р.Дунай (від 30 до 75 %). Значний відсоток складає і поверхневий стік (річковий від 1 і до 39 %, бічний приплив – від 1 і до 9 %). Надходження ґрунтових і дренажних вод є незначним (менше 6%).

У витратній частині більшості водних балансів 1999 — 2014 рр. складає випаровування разом з транспірацією водною рослинністю (від 41 і до 74%), менше скиди води до р. Дунай (від 9 до 36 %), за виключенням 2002, 2007, 2008, 2011 рр., коли не було скидів до р. Дунай зовсім, забори води на зрошування, риборозведення, комунально-побутові потреби та ін. склали від 3 до 24%, об’єми води на фільтрацію до 8,9 %.

Приходну частину сольових балансів о. Катлабух у 1999 – 2014 рр. складає надходження солей з поверхневим стоком річок ( від 10 до 65 %), надходження солей разом з дунайською водою складає від 10 до 62 %,  з опадами – 5,5 – 24 %. Приплив солей разом з іншими складовими незначний і складає не більш за 10 % (за винятком 2011 р.). За розрахунками, мінералізація води в оз. Катлабух в період 1999-2014 рр. змінювалась від 1,56 до 3,42 г/дм3 в залежності від водності і пори року.

Екологічні зміни на території озера Катлабух вказують на ознаки деградації екосистеми. Щорічне надходження солей, які приносяться річковим стоком і ґрунтовими водами, складає від 2 до 3 тис. тон. Середня мінералізація в озері по проектних розрахунках за умов глибокого водообміну повинна була коливатися від 1,0 до 1,47 г/дм3. Порушення процесів водообміну озера за даними моніторингу привели до накопичення солей і погіршення якості води: у північній частині до 3,0 г/дм3, в центральній – до 1,6 г/дм3, в південній – до 0,90 г/дм3.

Для детальної проробки всіх факторів, що впливають на екологічні зміни, потрібні детальні наукові дослідження з аналізом водного і сольового балансів і з розробкою моделі водно-сольових режимів за сучасних умов існування водойми і клімату. Тільки після виконання низки цих заходів можливо дати обґрунтування технічних рішень по поліпшенню екологічного стану на водоймі Катлабух.