«

»

ПРОГНОСТИЧНА ОЦІНКА ЩОРІЧНИХ ГІДРОЛОГІЧНИХ РИЗИКІВ ПРИ ПРОХОДЖЕННІ ВЕСНЯНОГО ВОДОПІЛЛЯ В БАСЕЙНІ ПІВДЕННОГО БУГУ

Докус А.О., асп.2 р.н., Шакірзанова Ж.Р., д.геогр.н., проф.

Одеський державний екологічний університет


Поняття «ризик» з’явилось у XIV ст., проте  спроби оцінки і управління ризиками відомі досить давно, ще 4 тис. років тому в Месопотамії намагались оцінити ризики та управляти ними. На сьогоднішній день проблема оцінки і управління ризиками перетворилася в загальносвітову задачу. Економічний, промисловий та технологічний прогрес у XX ст. призвів до виникнення цілої низки проблем, які людство поки що не в силах подолати. Через надмірне використання природних ресурсів в останні десятиріччя різко підвищилась кількість джерел ризику, що несуть загрози екологічного характеру. Ці загрози продовжують зростати та ускладнюватися.

Ризик є складним поняттям і містить у собі як категорії наслідків, так і ймовірність виникнення небажаних небезпечних подій. Ризик — це можливість виникнення несприятливих наслідків, що викликані антропогенними чи природними явищами [2]. Гідрологічний ризик в свою чергу може бути викликаний річковими повенями (паводками та водопіллями), які виникають під час тривалих злив і внаслідок танення снігу та при заторах, швидким затопленням узбереж, повільними, але масштабними коливаннями рівня озер, зміщенням русла річки, підвищенням рівня ґрунтових вод та ін.

Для попередження гідрологічного ризику постає необхідність просторового моніторингу гідрологічного стану водних об’єктів в басейні, прогностичної оцінки щорічних гідрологічних ризиків, а особливо в період найбільш багатоводної фази річного режиму рівнинних річок України — проходженні весняного водопілля, стік за яке сягає 60-80% від річного і є переважно небезпечним природним явищем.

Як відомо, наслідки під час весняного водопілля можуть бути катастрофічними: спостерігаються підйоми рівнів води в річках, вихід води на заплаву, затоплення сільськогосподарських угідь, господарських об’єктів, доріг, руйнування гідротехнічних споруд, що тягне за собою  і екологічні небезпеки.

Басейн Південного Бугу розміщений в межах 7 областей (Хмельницької, Вінницької, Кропивницької, Черкаської, Миколаївської, Одеської) та характеризується високим рівнем господарської освоєності території [1]. Тут розміщено 70 адміністративних районів, 35 міст, 65 селищ, 2 878 сіл, в яких проживає 4,2 млн. чоловік, що складає близько 8% всього населення України. Це один з потужних аграрних регіонів України з високим рівнем промислового виробництва, річкового транспорту, водопостачання та іригації. Південний Буг є однією з найбільш зарегульованих річок України, тому виникає потреба оперативного інформування про стан річки для своєчасного реагування та попередження виникнення небезпечної ситуації на об’єктах ГЕС та АЕС.

Прогнозування щорічних гідрологічних ризиків під час проходження весняних водопіль на річках та планування заходів захисту в зонах затоплення можливе при просторовому моніторингу  стану водних об’єктів в цей період. Дана задача виконується в рамках Паводкової Директиви 2007/60/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 жовтня 2007 року про оцінку і управління ризиками затоплення, яка спрямована на запобігання, захист та зменшення негативного впливу повеней на довкілля.

Метою роботи є використання методу територіальних довгострокових прогнозів характеристик весняного водопілля рівнинних річок, розробленого в ОДЕКУ при складанні щорічних прогнозів шарів стоку і максимальних  витрат води весняного водопілля в басейні річки Південний Буг. В роботі передбачається розроблення методики попередньої оцінки ризиків затоплення, їх класифікація та підготовка карт загроз та ризиків затоплення.

Для представлення результатів щорічної прогностичної оцінки ризиків в басейні Південного Бугу авторами пропонується використання географічної карти (побудованої ГІС-засобами) з зображенням ізоліній, тобто ліній рівних величин прогнозованих за методикою значень модульних коефіцієнтів (безрозмірних комплексів) максимально стоку весняного водопілля. Цей метод доволі наглядний та дає змогу попередити виникнення катастрофічно високого водопілля, надати кількісну оцінку характеристикам та строків проходження весняного стоку в цілому для великих регіонів, у тому числі й для річок недостатньо вивчених у гідрологічному відношенні. При цьому при побудові таких карт через певні інтервали часу є змога спостерігати розвиток ризику під час формування весняного водопілля річок та проводити аналіз гідрометеорологічної ситуації в басейні і регіоні. Важливою технологією в прогнозному методі є можливість встановлення й ймовірності настання гідрологічних ризиків у багаторічному розрізі.

Сучасні технології дають змогу оперативної дистанційної передачі прогнозу від виконавця до споживача для своєчасного попередження та запобігання небезпечної ситуації.


Список використаної літератури

  1. Мокін В.Б., Крижановський Є.М., Марушевський Г.Б. Розробка екологічного атласу басейну річки Південний Буг. – Вінниця, 2009. – 19 с.
  2. Музалевский А.А., Карлин Л.Н. Экологические риски: теория и практика. — СПб.: РГГМУ, ВВМ, 2011. — 448 с.