«

»

ТЕРМІЧНИЙ РЕЖИМ РІЧОК БАСЕЙНУ ПІВДЕННОГО БУГУ В УМОВАХ СУЧАСНИХ ЗМІН КЛІМАТУ

Гребінь В.В., д.г.н., професор, Жовнір В.В., аспірант

Київський національний університет імені Тараса Шевченка


Температура води є однією із важливих складових, що впливає на її якість, хімічний склад, кисневий режим, біохімічне споживання кисню і самоочищення води, перенесення завислих наносів. Актуальність досліджень термічного режиму водних об’єктів зростає останнім часом у зв’язку з глобальними змінами клімату. Метою роботи є дослідження характеристик термічного режиму річок басейну Південного Бугу в умовах сучасного клімату.

Зокрема, встановлено величину зростання середньої річної температури води річок басейну за останні 20-25 років на рівні 1,0 ºС, зі змінами по окремих постах від 0,5 до 1,5 ºС. Мінімальне зростання характерне для тих постів, що характеризуються більшою часткою підземного живлення. Найбільшим зростанням температури води (до 1,5 ºС) характеризується весняний сезон.

Також розглядалися зміни дат настання характерних температур води порівняно із попереднім періодом. Характерними температурами води  вважаються переходи її через 0,2 ºС та через 10,0 ºС навесні та восени.

Дата переходу температури води через 0,2 ºС навесні є показником зникнення льодових явищ та початком процесу інтенсивного насичення киснем річкових вод. У зв’язку з підвищенням температури повітря в межах басейну в продовж останніх 20-25 років, обумовленим глобальними кліматичними змінами відбулися певні зміни в датах переходу температури води через 0,2 ºС  навесні та восени порівняно з попереднім періодом.

Перехід температури води через 0,2 ºС навесні після 1989 року на гідрологічних постах басейну настає раніше на 10-20 діб ніж за попередній період, що обумовлено більш раннім початком весни. Якщо раніше середні дати переходу припадали на початок другої декади березня, то в останні десятиліття вони змістилися на третю декаду лютого. В той же час, в осінній період середня по басейну дата переходу температури води через 0,2 ºС практично не змінилася (різниця становить лише 1 добу).

Після стійкого переходу температури води через 0,2 ºС навесні починається її інтенсивне зростання. Переважно в другій декаді квітня температура води переходить другу характерну межу в 10,0 ºС, яка характеризує початок швидкого росту водної рослинності, розвиток планктону, а також початок нересту риби та земноводних у водному середовищі.

Впродовж останніх десятиліть перехід температури води через 10,0 ºС навесні настає на 10 – 12 діб раніше, ніж до 1989 року. Середні дати переходу змістилися з середини третьої на середину другої декади квітня.

Максимальних значень температура води річок басейну зазвичай досягає в другій половині липня. Дати настання максимальних річних температур води суттєво не відрізняються до 1989 р. та в сучасний період. В середньому по басейну різниця становить лише 2 доби, але по окремих гідрологічних постах вона є більш значною з відхиленнями в той чи інший бік. Максимальні значення температури води зазвичай становлять 26,0 – 28,0 ºС; в теплі роки вони досягають 28,0 – 31,5 ºС, а в холодні не опускаються нижче 22,0 — 25,0 ºС.

З липня температура води починає знижуватися. Причому інтенсивність зниження від липня до серпня є незначною і складає лише 0,5 – 1,5 ºС; від серпня до вересня вона зростає до 5,0 – 6,0 ºС; від вересня до жовтня – до 5,0 – 7,0 ºС. В другій – третій декадах жовтня температура води опускається нижче 10,0 ºС, що призводить до припинення активної діяльності гідробіонтів. Зміщення впродовж останніх десятиліть дати переходу температури води через 10 ºС в осінній період, так само як і для температури 0,2 ºС, є не суттєвим і становить лише 2 доби.

Подальше зниження температури води від жовтня до листопада становить 5,5 – 6,0 ºС, від листопада до грудня 3,0 – 4,0 ºС. Наприкінці першої – протягом другої декади грудня на річках басейну зазвичай відбувається перехід температури води через 0,2 ºС в бік зниження, що співпадає з початком утворення льодових явищ. По деяких гідрологічних постах басейну середні дати переходу температури води через 0,2 ºС в бік зниження фіксуються вже на початку наступного календарного року, а в багатьох випадках (особливо в останні десятиліття) температура води не опускається взимку нижче 0,2 ºС. Такі випадки відмічаються, в першу чергу, на постах, що знаходяться під впливом скидів підігрітих комунальних та промислових стічних вод або попусків з розташованих вище гідровузлів.

Середні багаторічні значення температури води окремих місяців змінюються по території басейну в незначних межах (0,3 – 0,9 ºС) в зимові місяці; протягом перехідних сезонів (весна, осінь) амплітуда змін становить 1,0 – 3,0 ºС, а впродовж літнього сезону досягає 3,4 – 3,8 ºС. Вищі температури відмічено в створах гідрологічних постів, розташованих у південній та південно-східній частинах басейну.

Дещо вищі температури води фіксуються в створах постів, що знаходяться під антропогенним впливом. Перевищення середньої місячної температури води в створах цих постів у порівнянні з розташованими поруч постами, де антропогенний вплив менш помітний, особливо яскраво проявляється протягом холодного півріччя і становить від 0,5 до 2,5 ºС.