«

»

ПРОСТОРОВО-ЧАСОВІ ЗАКОНОМІРНОСТІ МАКСИМАЛЬНОГО СТОКУ ВОДИ ДОЩОВИХ ПАВОДКІВ РІЧОК УКРАЇНИ

Горбачова Л.О., к.геогр.н., с.н.с.

Український гідрометеорологічний інститут


Умови формування дощових паводків залежать від взаємодії метеорологічних чинників, які значно змінюються в часі та просторі і, які визначають характер випадіння зливових опадів (інтенсивність, тривалість, площа зрошення), а також чинників підстильної поверхні водозборів, які визначають величину втрат на інфільтрацію, швидкість та час добігання по схилах і руслу річок. Зрозуміло, що взаємодія цих чинників визначається фізико-географічними умовами території України.

Для більшості рівнинних річок України дощові паводки мають величини максимальних витрат води нижчими за весняне водопілля. Винятком є тільки малі водозбори річок [2]. Сприятливі умови для формування дощових паводків спостерігаються на правих притоках р. Прип’ять, у басейні Західного Бугу, верхів’ях Південного Бугу. У деяких басейнах річок дощові паводки взагалі не утворюються. Наприклад, у басейні р. Десна дощові паводки спостерігаються на невеликих водозборах, при умові випадіння інтенсивних зливових дощів, які охоплюють значну територію. Найбільш несприятливі умови для формування дощових паводків спостерігаються у південній частині країни. До таких регіонів відносять річки Причорномор’я, Приазов’я, Нижнє Подніпров’я. Разом з тим, в цих районах іноді формуються паводки катастрофічного характеру, які утворюються при випадінні інтенсивних зливових дощів. Такі паводки наносять значні матеріальні збитки.

Самим паводконебезпечним регіоном України є Карпати. Для цієї території характерні дуже різки коливання інтенсивності дощів за короткий проміжок часу, які чергуються із тривалими обліжними дощами, що охоплюють значні площі. Все це разом призводить до утворення паводків, максимальні витрати яких можуть перевищувати максимальні витрати паводків змішаного походження. Характерною рисою гірських річок Криму є також паводковий режим. Дощові паводки на цих річках утворюються після випадіння інтенсивних зливових опадів, внаслідок чого річки перетворюються на бурхливі потоки з витратами води, які у багато разів перевищують середньорічні значення [2].

У роботі дослідження багаторічних тенденцій максимального стоку води річок дощових паводків виконано за гідролого-генетичним аналізом [1]. Вигляд сумарних кривих рядів спостережень показує, що вони є однорідними, оскільки на графіках не було виявлено будь-яких істотних точок перелому, що свідчить про відсутність однонаправлених змін. Разом з тим, такі сумарні криві мають звивистий вигляд, який пояснюється тим, що дощові паводки характеризуються різким підняттям рівнів і, відповідно, витрат води на річках. Особливо помітно це проявляється на гірських річках, а також на рівнинних річках з невеликими площами водозборів. Крім того, звивистість сумарних кривих також обумовлюється відносно невеликою тривалістю фаз циклічних коливань максимального стоку води дощових паводків. Так, на інтегральних кривих відхилень максимального стоку води дощових паводків, які наведено на рис. 1, дуже добре простежуються циклічні коливання різної тривалості.

Рисунок 1 – Сумарні криві (а) та інтегральні криві відхилень (б) максимальних витрат води дощових паводків для деяких річок України

Ряди спостережень максимальних витрат води дощових паводків річок України є стаціонарними, оскільки їхні довготривалі циклічні коливання мають багатоводні та маловодні фази. Крім того, довготривалі циклічні коливання максимальних витрат води дощових паводків є синхронними та синфазними, окрім річок басейну Сіверського Дінця, річок Приазов’я та Криму. Для останніх простежується синхронність коливань, але відсутня синфазність. Переважна більшість річок басейну Сіверського Дінця, річок Приазов’я та Криму має зарегульований стік, а також інші види антропогенного навантаження тощо. Можливо це й призводить до порушення синфазності коливань стоку. Можна також припустити й наявність деяких природних особливостей в цих регіонах. Для річок Криму простежується синфазність коливань у південних районах кримських гір.


Список використаної літератури

  1. Горбачова Л.О. Місце та роль гідролого-генетичного аналізу серед сучасних методів дослідження водного стоку річок // Наук. праці УкрНДГМІ. – 2016. – Вип. 268. – С. 73-81.
  2. Гребінь В.В. Сучасний водний режим річок України (ландшафтно-гідрологічний аналіз). – К. : Ніка-Центр, 2010. – 316 с.