«

»

РОЗВИТОК НАУКОВОЇ ШКОЛИ ТЕОРЕТИЧНОЇ ТА ПРИКЛАДНОЇ ГІДРОЛОГІЇ В ОДЕКУ

Гопченко Є.Д., д.геогр.н., проф., Шакірзанова Ж.Р., д.геогр.н., проф., Овчарук В.А., к.геогр.н., доц.

Одеський державний екологічний університет


На кафедрі гідрології суші ОДЕКУ сформувалася та існує відома в Україні та у зарубіжжі наукова школа в галузі теоретичної та прикладної гідрології. Засновниками цієї школи є проф.Бефані А.М., проф. Бефані Н.Ф., на теперішній час її очолює проф. Гопченко Є.Д.

Фундаментальні роботи професора А.М. Бефані присвячені теорії розрахунків максимального стоку річок, головним чином, паводочного. Перший досвід в застосуванні теорії паводочного стоку належить Н.Ф. Бефані. Нею розроблені науково-методичні підходи до складання територіально загальних прогнозів дощових паводків річок Карпат. Подальший розвиток теорія максимального стоку А.М. Бефані отримала в роботах його учнів, причому не тільки для паводків, а й для весняних водопіль.

Кафедра гідрології cyшi була заснована у 1932 році. Значний внесок  у розвиток гідрологічної науки та кафедри зробили такі видатні вчені – викладачі, як: К.К. Кисельов, А.М. Басін, Я.Т. Ненько, М.П. Чеботарьов та інш. На кафедрі починав свою наукову діяльність молодий вчений- acпipант Г.П. Калінін, потім член-кореспондент АН СРСР, професор i завідувач кафедри гідрології суші Московського державного університету ім. М.В. Ломоносова.

Впродовж 1946-1987 pp. завідувачем кафедрою гідрології cyші Одеського гідрометеорологічного інституту був доктор технічних наук, професор Анатолій Миколайович Бефані. Починаючи з 1946 р., головні зусилля проф. A.M. Бефані були спрямовані на формування одеської  школи теоретичної та прикладної гідрології. Основні науково-методичні питання в галузі гідрології cyші – вчення про поверхневий стік – розроблені та опубліковані вченим у 1949 році в першій частині його праці «Основы теории ливневого стока» та у другій частині – «Основные положения теории речного стока». Під науковим керівництвом   професора Бефані підготовлено та захищено більше ніж 100 дисертацій, 11 з яких – докторські.

У 1987 році кафедру очолив доктор географічних наук, професор, академік АН ВШ України Є.Д. Гопченко. Під його науковим керівництвом успішно захищене 40 кандидатських та докторських дисертацій аспірантами та здобувачами з України, країн СНД і зарубіжних держав, а також опубліковано понад 450 наукових праць. Значна частина наукових розробок професора Є.Д. Гопченко знайшла своє використання при здійсненні водогосподарчих проектів на півдні України, при підготовці проекту нового  нормативного  документа  Державні  будівельні  норми«Визначення розрахункових гідрологічних характеристик».

Науково-дослідна робота випускової кафедри гідрології суші виконується в рамках навчально-дослідної роботи викладачів і студентів, аспірантури та докторантури, по науковому сектору за планами Міністерства освіти і науки, за заявками Державної гідрометеорологічної служби України (Держгідромету України), Державного агентства водних ресурсів України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища за  основними напрямками:

  • розробка теоретичних положень і реалізація моделей в галузі гідрологічних розрахунків максимального стоку паводків та водопіль;
  • розробка і практична    реалізація    методу     територіальних довгострокових прогнозів максимального стоку весняного водопілля;
  • водне господарство України.

Магістральними на протязі декількох десятиліть у науковій діяльності кафедри гідрології суші залишаються дослідження процесів формування максимального стоку дощових паводків і весняних водопіль у різних природних умовах та нормуванні їх розрахункових характеристик. Значне місце в Одеській науковій школі теоретичної і прикладної гідрології займають розробки, присвячені нормуванню характеристик гідрологічного режиму річок.

Починаючи з 90-х років минулого століття, проф. Є.Д. Гопченком було суттєво удосконалено розрахункову схему А.М. Бефані як у теоретичному, так само і методичному відношенні. Базові рівняння описують процес формування максимальних витрат води дощових паводків і весняних водопіль в операторній послідовності «схиловий приплив – русловий стік». Доопрацьована та реалізована модель максимального стоку у низці докторських і кандидатських дисертацій, студентських магістерських роботах і дипломних проектах.

З іншого боку, паралельно подальшого розвитку дістали  дослідження пов’язані з прогнозуванням стоку річок. Так на кафедрі обґрунтований і доведений до практичного використання ансамблевий метод територіальних довгострокових прогнозів характеристик весняного водопілля — шарів стоку та максимальних витрат води, а також строків початку та проходження максимумів весняних водопіль на рівнинних річках України.

Отримані результати науково-дослідної роботи впровадженні в діяльність Українського Гідрометцентру (УкрГМЦ), Українського гідрометеорологічного інституту (УкрГМІ), Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів (ГМЦ ЧАМ), Державного агентства водних ресурсів України (Одеського обласного управління водних ресурсів), Регіонального центру розповсюдження екологічних знань (РЦРЕЗ).