«

»

ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІЧНА ОСВІТА: ПЕРСПЕКТИВИ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ

Шахман І.О. к.геогр.н., доцент, Лобода Н.С. д.геогр.н., професор

Херсонський державний аграрний університет,

Одеський державний екологічний університет


Входження української освіти в європейський освітній простір потребує реформування всіх її ланок, насамперед загальної середньої освіти [1]. Нові підходи до організації освіти у старшій школі закладено в Національній доктрині розвитку освіти (2002), законі України «Про загальну середню освіту», Концепції профільного навчання у старшій школі, в якій ідея профільної освіти старшої школи була теоретично обґрунтована групою науковців Інституту педагогіки АПН України [2].

На концептуальному рівні профільне навчання визначається як один зі шляхів забезпечення рівного доступу до якісної освіти. Інноваційний характер сучасної профільної освіти характеризує ідеї, які потребують розробки та реалізації на всіх рівнях, та спрямований на формування  єдиної життєвої, світоглядної, наукової, культурної і професійної компетентності учнів, що забезпечить їх подальше самовдосконалення та самореалізацію у виборі майбутньої спеціальності [2].

Науковцями доведено, що зміст сучасної шкільної освіти недостатньо адаптований до майбутніх потреб учнів. Проблему змісту профільної освіти необхідно вирішувати на державному рівні із залученням широкого кола науковців і практиків. Означені зміни потребують нових підходів при підготовці, перепідготовці та підвищенні кваліфікації педагогічних і керівних кадрів. Необхідно запроваджувати масштабну підготовку керівників гуртків до роботи у профільних класах і групах. Крім традиційних курсів загальної підготовки педагогів, до плану яких уведено модуль „Профільне навчання”, проводяться проблемно-тематичні курси фахового спрямування: „Нові підходи до викладання географії у профільній школі”, „Інновації у викладанні географії в умовах профільного навчання” [3].

Отже, сьогодні перед географією як шкільним предметом постає давня проблема: як вирішити протиріччя, що виникає між уявою учнів про географію як предмет, перш за все, цікавий, що буде знайомити їх з різноманітністю природи Землі, її загадками, та реальним шкільним предметом, де вивчаються складні географічні закономірності, велика кількість географічної номенклатури, термінів, понять тощо [4]. Тому фахівці спеціалізованих вищих навчальних закладів, насамперед гідрометеорологи, разом з обласними управліннями освіти і науки та відділами освіти і методичними службами міст (районів) можуть робити певний внесок щодо впровадження профільного навчання, а саме запропонувати профільні курси та курси за вибором:

  • для природничо-математичного  профілю  –  „Глобальна географія”, „Геоекологія”, „Геологія”, „Геофізика”, „Геохімія”, „Біогеографія”, „Космічне землезнавство” тощо;
  • для технологічного профілю – „Конструктивна географія”, „Геологія”, „Географія людської діяльності”, „Геоінформатика”, „Природокористування” [5].

Значна частина навчального часу в старших класах може бути відведена на практичні роботи – уроки-спостереження, уроки на об’єктах дослідження з використанням спеціалізованого обладнання та приладів, які є в розпорядженні закладів Вищої школи. Прикладом співпраці партнерів, зацікавлених в профільній освіті, зі школами міста та області може бути проведення практичних робіт учнів шкіл на навчальних гідрологічних та метеорологічних станціях (майданчиках), в межах яких разом із вчителями та учнями фахівці вищих освітніх закладів виконували б комплекс стандартних гідрологічних (візуальні спостереження за станом водних об’єктів) та метеорологічних вимірювань і спостережень [5]. Науково- педагогічні працівники ВНЗ можуть запропонувати організацію шкільних науково-практичних конференцій, семінарів, виїзних занять, консультацій по підготовці проектів МАН, олімпіад. Тому одним із завдань при вивченні шкільного курсу географії може бути цілеспрямоване формування у учнів пізнавальної сфери, інтелектуальних здібностей та заохочення старшокласників до вибору майбутньої спеціальності – гідрометеорології.


Список використаної літератури

  1. Державний стандарт базової і повної середньої освіти. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. № 24
  2. Концепція профільного навчання в старшій школі // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 2003. – № 24. – С. 3–15.
  3. Концепція шкільної географічної освіти // Географія та основи економіки в школі. – 2001 р. – № 3. – С. 3–9.
  4. Шахман І.О. Шляхи реалізації профільної освіти на уроках географії / Профільне навчання природничо-математичного та технологічного напрямів: проблеми, досвід, перспективи: Збірка матеріалів всеукраїнської науково-методичної конференції (м. Херсон, 29–30 жовтня 2009 р.) / Херсон: Айлант, 2009. – Вип. 12. – С. 232–234.
  5. Шахман І.О., Лобода Н.С Профільне навчання в географічній освіті // Українська географія: сучасні виклики: Зб. наук. праць у 3-х т. – К.: Прінт-Сервіс, 2016. – Т. І – С. 224–226.