«

»

НАУКОВА СКЛАДОВА ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Осадчий В.І., д.геогр.н, чл.-кор. НАН України,

Набиванець Ю.Б., к.геогр.н.,

Український гідрометеорологічний інститут


Термін «гідрометеорологічна безпека» майже 20 років вживається фахівцями-метеорологами, кліматологами та гідрологами не тільки нашої держави. По суті «гідрометеорологічна безпека» – це стан захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства і держави від впливу небезпечних природних явищ, негативних проявів зміни клімату.

Уже сам цей термін вказує на важливу роль у державі організацій, робота яких пов’язана з гідрометеорологічною діяльністю та достатньо повно охоплює увесь спектр завдань, вирішення яких спрямоване на своєчасне отримання надійної та вичерпної інформації, прогнозів, попереджень про небезпечні та стихійні метеорологічні та гідрологічні явища, зміни стану довкілля та слугує у якості інформаційного базису для прийняття управлінських рішень, своєчасної організації робіт із забезпечення безпеки життя, захисту майна населення та недопущення чи мінімізації можливих економічних збитків.

Успішне вирішення зазначених завдань можливе лише за наявності у державі надійно функціонуючої системи отримання, передачі, обробки та розповсюдження гідрометеорологічної інформації. Цілком очевидно, що кожен із цих сегментів повинен бути забезпечений як сучасним матеріально-технічним потенціалом, так і інтелектуальною складовою. Тільки таке поєднання надає можливість ефективної реалізації покладених на систему гідрометеорологічного забезпечення завдань, причому практично в неперервному режимі часу та з урахуванням міжнародних зобов’язань України.

Слід зазначити, що гідрометеорологічна галузь – це одна з найбільш наукоємних галузей діяльності людства. Свідченням цього є обсяги фінансування, які залучаються до забезпечення гідрометеорологічної діяльності. Так у 2013 році на потреби Національної Служби Погоди США (включаючи оперативну та наукову діяльність) було виділено понад 900 млн доларів. Річний бюджет Німецької Служби Погоди складає близько 100 млн євро. Загалом заради забезпечення комфортності життя людей та збереження їхнього майна витрачаються величезні ресурси, розробляються відповідні технології, включаючи системи дистанційного зондування Землі та атмосфери, потужні програмно-моделюючі та прогностичні комплекси для моделювання геофізичних процесів, які відбуваються на суші, в океанах та атмосфері.

Проте, на наш погляд, Україна, яка і досі володіє високим науковим потенціалом у галузі фізики атмосфери, метеорології, кліматології, агрометеорології, гідрології, гідрохімії, океанології, метеорологічного приладобудування не повною мірою, та не ефективно використовує його для виконання конкретних прикладних завдань. Крім того, недостатньо використовуються досягнення світової гідрометеорологічної науки,  техніки та сучасні технології. У той же час навіть найкращі розробки українських вчених-гідрометеорологів не знаходять попиту серед вітчизняних бізнесових кіл. Складається враження, що в цілому український бізнес не готовий сприймати та платити за інноваційні розробки в галузі гідрометеорології. Однак є й винятки. Науковці УкрГМІ вже протягом кількох років плідно співпрацюють з Державним підприємством обслуговування повітряного руху України (Украерорух). Прикладні розробки інституту використовуються для  забезпечення безпеки польотів цивільної авіації.

Але, незважаючи на вкрай недостатню підтримку з боку держави, практично повністю відсутню співпрацю з приватним сектором, науковцям УкрГМІ спільно з фахівцями Українського гідрометцентру, іншими оперативними гідрометеорологічними організаціями та із залученням міжнародних організацій вдалось в останні роки впровадити ряд високотехнологічних розробок для прогнозування погоди, агрометеорологічних умов, стихійних метеорологічних явищ, гідрологічного режиму річок, вітрохвильових процесів у Чорному та Азовському морях та ін. Зокрема розпочато створення та впровадження у практичну діяльність нових методик гідрологічного прогнозування заснованих на комбінованому використанні мезомасштабних моделей прогнозу параметрів погоди. У 2016 році, разом зі спеціалістами компанії Earth Networks (США), ученими УкрГМІ та фахівцями Українського гідрометцентру в Україні була створена система прогнозування та фіксації таких небезпечних природних явиш, пов’язаних с конвективними процесами у атмосфері, як грози, блискавки, шквали, зливи, град. Зазначена система забезпечує можливість отримання в режимі реального часу інформації щодо їх зародження та розвитку. Важливим також є можливість аналізу та прогнозування цих явищ у часі та просторі.

Таким чином можна сподіватись, що зазначені роботи стануть початком відродження ефективно діючої системи національного гідрометеорологічного прогнозування, спрямованої в тому числі і на забезпечення гідрометеорологічної безпеки України. При умові збільшення фінансування на гідрометеорологічну діяльність, науку та освіту та об’єднання зусиль вітчизняної гідрометеорологічної науки, оперативних підрозділів гідрометеорологічної служби та профільних навчальних закладів ми можемо розраховувати на те, що наша держава матиме сучасну та високоефективну діючу систему національного гідрометеорологічного прогнозування, яка відповідатиме найвищим світовим стандартам.