«

»

КЛІМАТИЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ В КОНТЕКСТІ ПРОБЛЕМИ ЗМІНИ КЛІМАТУ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА НОВІ ВИКЛИКИ

Кульбіда М.І.,1 к.геогр.н., Манукало В.О.2, к.техн.н.

1 Український гідрометеорологічний центр ДСНС України,

2 Український гідрометеорологічний інститут ДСНС України та НАН України


Вступ. Адаптація суспільства до негативних наслідків зміни глобального та регіонального клімату відноситься до найбільш актуальних проблем, що постала перед людством в ХХІ столітті.

Для розроблювання ефективних адаптаційних заходів велике значення має науково – обґрунтована інформація про стан кліматичної системи, оцінка впливу зміни клімату на природні ресурси та господарську діяльність людини. З метою «…забезпечення кращого управління  ризиками, пов’язаними із коливанням та зміною клімату та адаптації до зміни клімату шляхом розвитку та включення науково – обґрунтованої інформації та прогнозу в планування, політику та практику…» в 2009 році на Всесвітній кліматичній конференції було схвалено Глобальну рамкову основу для кліматичного обслуговування (далі — ГРОКО).

Структурно ГРОКО складається з п’яти складових(напрямків діяльності): платформи взаємодії з користувачами; інформаційної системи кліматичного обслуговування; компоненти спостережень та моніторингу; компоненти досліджень, моделювання та прогнозування; компоненти зміцнення потенціалу. Основою функціонування ГРОКО є продукція та послуги (інформація, прогнози, попередження, результати досліджень тощо), які надають національні гідрометеорологічні служби.

Метою доповіді є розгляд сучасного стану та проблемних питань кліматичного обслуговування в Україні та формулювання можливих напрямків підвищення ефективності цього напрямку діяльності.

Виклад основного матеріалу. Зараз гідрометеорологічна служба функціонує у складі ДСНС України. Крім організацій, які здійснюють гідрометеорологічні спостереження, прогнозування та забезпечення, у складі служби є Український гідрометеорологічний інститут – головна науково-дослідна установа України з питань гідрометеорології.

Гідрометеорологічною службою вживаються системні заходи щодо удосконалення обслуговування (в тому числі – кліматичного) споживачів: досліджуються потреби в продукції та послугах з боку  державних структур, приватного сектору та населення; розширюється перелік продукції та удосконалюється форма надання послуг; вживаються заходи з технологічного переоснащення служби; здійснюються комплексні наукові дослідження сучасного клімату та розроблюються проекції його змін в майбутньому;   ініціюються   проведення   міждисциплінарних досліджень,

спрямованих на розроблювання секторальних рекомендацій з адаптації; здійснюється міжнародне співробітництво з зарубіжними гідрометеорологічними службами та закордонними науковими центрами.

Однак, потреби сьогодення висувають нові вимоги та стандарти до рівня кліматичного обслуговування, що вимагає вирішення низки нормативно-правових, інституційних, технологічних, методологічних, наукових та фінансових питань.

Нормативно-правові. Доцільно включати положення щодо удосконалення кліматичного обслуговування в Україні на національному, регіональному та місцевому рівнях в усі нормативно-правові акти, які приймаються в Україні з питань зміни клімату.

Інституційні. Недосконала вертикаль управління гідрометеорологічними організаціями, що існує у теперішній час, не дає останнім можливості оперативно вирішувати проблемні питання, у тому числі, пов’язані з  розвитком кліматичного обслуговування.

Технологічні. Слід здійснити технологічне переоснащення багатофункціональної системи гідрометеорологічної служби – від первинних вимірювачів до надання кінцевого продукту у вигляді рекомендацій, які можна використовувати для прийняття управлінських рішень в політичній, економічній, соціальній та екологічній сферах.

Наукові. В оцінюванні наслідків зміни клімату залишається низка невизначеностей. Це вимагає продовження комплексних досліджень зазначеної проблеми. Найбільш оптимальною організаційною формою таких досліджень може стати цільова Програма кліматичних досліджень, у реалізації якої зможуть взяти участь профільні наукові та навчальні заклади.

Методологічні. Споживачі недостатньо ефективно використовують гідрометеорологічну продукцію. Вирішення цієї проблеми можливо шляхом проведення міждисциплінарних досліджень з розроблювання рекомендацій з підвищення ефективності гідрометеорологічного обслуговування.

Фінансові. Вирішення окреслених питань передбачає відповідне фінансування, забезпечити яке лише за рахунок бюджетних коштів в сучасних економічних умовах буде дуже складно. Як можливе рішення, слід розглядати опрацювання питання отримання довгострокового кредиту в міжнародних фінансових організаціях та фінансової допомоги з боку окремих країн у рамках проектів технічної допомоги. Роботи з цього напрямку з урядовими структурами, окремими відомими фірмами — виробниками гідрометеорологічної техніки із США та Фінляндії вже розпочато.