«

»

КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ПІДГОТОВКИ ВІЙСЬКОВИХ МЕТЕОРОЛОГІВ

Грушевський О.М., к.г.н., доцент

Одеський державний екологічний університет


Характеризуючи чинники, які матимуть найбільший вплив на навчальний процес з підготовки військових метеорологів (за спеціалізацією «Гідрометеорологічне (метеорологічне) та геофізичне забезпечення військ (сил)») у найближчій перспективі можна виділити такі:

  1. доступність безперервних потоків даних, джерелами яких є датчики, суперкомп’ютери, зображення зі супутників високого розділення, а також доповнена реальність (AR);
  2. збільшення у потенційних споживачів метеорологічних прогнозів можливостей для самостійного вирішення певного спектру фахових задач з використанням власних метеорологічних станцій та каналів доступу до прогностичної продукції через мобільні технології.

Цілком зрозуміло, що у оперативні роботі синоптика неухильно відбуватиметься подальше збільшення питомої ваги чисельної прогностичної продукції, яка витіснятиме використання звичних розрахункових методів прогнозу погоди. Це зумовлюватиме необхідність формування у курсантів в процесі навчання такої компетентності як вміння працювати (обробляти, проводити розрахунки та здійснювати візуалізацію результатів) зі значними обсягами даних, представлених у різних форматах та способах ущільнення. У свою чергу це потребуватиме спрямування процесу удосконалення матеріально-технічної бази навчального  процесу на забезпечення стійкого надходження даних з декількох прогностичних центрів, наявності необхідного програмного забезпечення для їх обробки.

Вирішення типових задач діяльності у рамках навчальних занять доцільно планувати не на підготовлених вихідних даних, а на даних, які надходять у оперативному режимі. Відповідно методичне забезпечення конкретного заняття має містити посилання лише на вид інформації та способи доступу до неї, а не вихідні дані у готовому виді.

Вимоги ВМО до навчального процесу, збільшення продукції високого просторово-часового розділення очікувано потребуватиме збільшення бюджету навчального  часу  таких дисциплін  (або  розділів дисциплін) як

«Мезометеорологія», «Наукастінг» та включення до навчальних планів (програм навчальних дисциплін) курсів (модулів) з Dynamical downscaling та Statistical downscaling. Ситуація ускладнюється значним відставанням від європейського та світового досвіду використання мезомасштабних даних, методів та прийомів прогнозування мезомасштабних процесів та явищ погоди, які ніколи не були систематизованою частиною нашої традиційної техніки синоптичного аналізу. Тому є актуальним завдання якнайширшого впровадження у навчальний процес вище зазначених дисциплін та розділів з паралельним розвитком їх інформаційного забезпечення (надходження радіолокаційних даних, даних об’єктивного аналізу високого просторово-часового розділення та даних з датчиків).

Доступність чисельних даних та кількісних показників стану атмосфери (наприклад, параметри конвекції, індекси нестійкості тощо) зумовить необхідність впровадження у навчальний процес низки спеціалізованих прикладних програм, які суттєво пришвидшать аналіз поточного стану атмосфери і складання прогнозів погоди. «Готові» карти погоди поступово втратять своє значення, оскільки прогнозист, використовуючи програмне забезпечення, складатиме карти «під себе» з урахуванням вирішуваного завдання. Також підлягатимуть перегляду основні принципи фронтологічного аналізу, оскільки обсяг та характер інформації унеможливлює застосування старих прийомів ідентифікації та візуалізації атмосферних фронтів. Критичні значення таких явищ як зсув вітру, бовтанка, електризація, обледеніння будуть визначатися з урахуванням типу повітряного судна та його обладнання, їх універсалізація поступово зникне. Це потребуватиме переопрацювання низки навчальних занять з урахуванням вище наведених фактів.

Навчальний процес студента за обраною траєкторією має містити перелік типових задач діяльності (проблем), навколо яких мають формуватися навчальні модулі з різних дисциплін. Це дозволить оптимізувати навчальний час шляхом відсіювання непотрібних знань та актуалізувати навчання.

Нівелювання ролі та місця синоптика у процесі розробки загального прогнозу погоди призведе до пошуку нової продукції, яка буде актуальною для населення та суб’єктів господарювання стосовно впливу погодних умов на їх діяльність. Необхідність розвитку вузькоспеціалізованої метеорології (прогнози для конкретного місцеположення, мікрокліматичні дані, вплив конкретної погоди на конкретну людину, метеорологічне забезпечення конкретних видів господарської діяльності за замовленнями тощо) поставить проблему розробки відповідного вузькоспеціалізованого програмного забезпечення, форм та способів доставки кінцевого продукту до споживача. У цьому сенсі важливого значення набуватиме міжфакультетська (міжкафедральна) інтеграція, яка у результатах  навчання матиме вираз у формуванні крос-дисциплінарних компетентностей, що потребуватиме високого ступеню скорегованості і синхронізації робочих програм та навчальних планів.

На цей час залишається невідомим алгоритм дій на випадок широкого впровадження безпілотних літальних апаратів для задач метеорологічного забезпечення народного господарства. Це відкриє доступ до одержання інструментальних вимірювань метеовеличин у будь-якій точці простору в будь-який час, що може зумовити появу принципово нових даних, які не будуть частиною «загальноприйнятого уявлення» щодо розвитку та еволюції того чи іншого явища, а також потребуватиме змін у самій системі метеорологічного забезпечення як у оперативному сенсі, так і у документальному супроводженні.