«

»

ІНФОРМАЦІЙНО-ПРОГНОСТИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ У СИСТЕМІ ОПЕРАТИВНОЇ ГІДРОЛОГІЇ В УКРАЇНІ

Бойко В.М., канд.геогр.наук,

Український Гідрометцентр, м. Київ


Водний фактор з кожним роком все більше й більше впливає на рівень розвитку суспільства, оскільки запаси водних ресурсів, ступінь їх освоєності і здатність управляти ними є однією із умов сталого соціально — економічного розвитку та екологічного благополуччя. Починаючи з   1992 — 93 рр. на річках України, з одного боку, зросла частота формування паводків різного генезису, в тому числі й з катастрофічними наслідками (наприклад, паводки 1993, 1998, 2001, 2008, 2010 рр.); з другого — характерними стали періоди тривалої низької водності влітку – восени з досягненням критеріїв гідрологічної посухи (1992, 2007, 2015, 2016 рр.). Одночасно спостерігається зменшення максимумів весняного водопілля, як наслідок загального потепління й скорочення зимового періоду. Ці зміни у гідрологічному режимі, сформульовані досить узагальнено, диктують необхідність розробки й впровадження сучасних інформаційно- прогностичних технологій з метою швидкого і якомога точнішого інформування про поточний та очікуваний гідрологічний режим водних об’єктів секторів економіки, залежних від водного фактору, осіб, відповідальних за прийняття рішень, а також населення.

На сьогодні система оперативної гідрології у складі гідрометслужби України складається з 9 гідрометеорологічних організацій, кожна з яких здійснює гідрологічне інформуванні й прогнозування у межах закріпленого крупного річкового басейну. На обласному рівні гідрологічне забезпечення здійснюють обласні центри з гідрометеорології. Основні форми інформування споживачів залишаються досить традиційними: гідрологічні бюлетені, текстові аналітичні інформації та випуски прогнозів елементів гідрологічного режиму, штормові попередження. Однак способи інформування змінюються по мірі розвитку нових інформаційних технологій і зараз активно використовується електронна пошта, сайти гідрометорганізацій, кабінет користувача УкрГМЦ, через який споживач за наданим кодом доступу може отримувати тільки йому необхідну інформацію та прогнози. Так само змін зазнали й способи передачі результатів щоденних спостережень гідрометстанційі постів. Замість телеграфу, який більш ніж півстоліття використовували для передачі даних спостережень, зараз використовують мобільний зв’язок, Інтернет канали. Накопичення оперативних результатів спостережень, а також деяких прогностичних даних, здійснюється на серверах УкрГМЦ, до яких за відповідною технологією мають доступ всі гідрометеорологічні організації. Зокрема, на FTP сервер УкрГМЦ викладають автоматично сформовані й оновлювані файли з гідрометданими, яких потребують методики (системи) прогнозування характеристик паводків, водопілля, льодового режиму. Програмне забезпечення цілої низки гідрологічних методик, які використовують нині в оперативній практиці, дозволяє автоматично зчитувати такі файли.

Інформування широкого загалу щодо фактичної гідрологічної обстановки та можливих її змін забезпечує сайт УкрГМЦ. Тут на сторінці «Гідрологія» є щоденно оновлювана узагальнена інформація про поточну гідрологічну ситуацію, прогнози і попередження про її зміни на кілька діб, карта з оцінкою ситуації за ступенями небезпеки, дані спостережень автоматичних гідрологічних станцій незалежно від їх відомчої належності. Майже в усіх центрах з гідрометеорології активно використовуються сучасні інформаційні технології у вигляді Автоматизованих робочих місць оперативного гідролога (АРМГ) та Моніторингу гідрологічних явищ (АРМ Моніторингу). АРМГ розроблено спеціалістами УкрГМЦ, його технології і процедури уніфіковані, під час розробки регіональних АРМГ були враховані сфера гідрологічної відповідальності, вимоги й потреби кожного центру. У складі АРМ Моніторингу сформована інформаційно-довідкова база небезпечності гідрологічних явищ, яка постійно доповнюється. Призначення й функціонування цих АРМ викладено у статті [1] .

Для прогнозування характеристик гідрологічного режиму в системі оперативної гідрології України використовуються гідрологічні моделі водно — балансового типу із зосередженими параметрами та елементами боксових моделей (розробки УкрГМІ): SNOW (прогноз талого стоку),  RAIN (прогноз дощового стоку), STUFE (руслова трансформація); SLOJ (прогноз весняного стоку), які, зокрема, дозволяють оцінити прогнозовані гідрологічні величини для кількох сценаріїв розвитку погодних умов.

Загально відомо, що точність гідрологічного прогнозу значною мірою залежить від точності й детальності метеорологічного прогнозу, які можуть надати чисельні метеорологічні моделі, адаптовані до певної території чи річкового басейну. Тільки в останні роки в рамках міжнародних транскордонних проектів для басейні Прута, Сірета і Дністра розроблена нова прогностична система, заснована на гідрологічній моделі з розподіленими параметрами та результатах чисельного метеопрогнозу WRFз кроком 3,3 х 3,3 км. У 2017 р. буде проходити її дослідна експлуатація. В разі отримання позитивних результатів – це буде значним кроком вперед в частині інформаційного, технологічного і методичного забезпечення системи оперативної гідрології в Україні.


Список використаної літератури

  1. БойкоВ.М., Кульбіда М.І., Адаменко Т.І. Використання геоінформаційних технологій в оперативній гідрометеорології // Періодичний наук. зб. – Гідрологія, гідрохімія, гідроекологія–К.–2010.– В.18 -С.25–30.