«

»

БАГАТОРІЧНА МІНЛИВІСТЬ ТЕМПЕРАТУРНОГО РЕЖИМУ АНТАРКТИЧНОГО ПІВОСТРОВА

Прокоф’єв О.М., к.геогр.н., доцент, Сущенко А.І., к.геогр.н.

Одеський державний екологічний університет


Останніми роками в обох полярних районах Землі – Арктиці та Антарктиці, спостерігаються явні ознаки впливу процесів, викликаних змінами клімату – глобальним потеплінням [1-2]. В антарктичних регіонах зафіксовані найбільші рівні виявлення ознак глобального потепління. Реальний вплив пов’язаних зі змінами клімату процесів показує глибоку регіональну різницю як в самих полярних регіонах, так і між ними – при значній складності цих взаємодій [3]. Вивчення динаміки термічного режиму є одним з найважливіших питань кліматичних змін, які відбуваються в Південній півкулі.

В якості матеріалу дослідження використовувались середньомісячні значення приземної температури повітря, отримані за допомогою радіозондування атмосфери на станціях Антарктичного півострову. Для виявлень характерних тенденцій, властивих температурному режиму Антарктичного півострова використовувалися дані по 12 антарктичним станціям, розташованим в цьому районі (табл. 1).

Таблиця 1. –  Характеристика станцій Антарктичного півострова

№ з/п

Hазва станції

Широта

Довгота

Висота над рівнем моря
1 Jubany 62,2S 58,6 W 4m
2 King_Sejong 62,2S 58,7 W 11m
3 Bellingshausen 62,2S 58,9 W 16m
4 Marsh 62,2S 58,9 W 10m
5 Great_Wall 62,2S 59,0 W 10m
6 Arturo_Prat 62,5S 59,7 W 5m
7 O_Higgins 63,3S 57,9 W 10m
8 Esperanza 63,4S 57,0 W 13m
9 Marambio 64,2S 56,7 W 198m
10 Faraday\ Vernadsky 65,4S 64,4 W 11m
11 Rothera 67,5S 68,1 W 32m
12 San_Martin 68,1S 67,1 W 4m

 

Як відомо, клімат будь-якого місця зазвичай визначається статистичними показниками, обчисленими на підставі довгих рядів спостережень метеорологічних величин, які характеризують режим погоди в даному регіоні.

Аналіз результатів розрахунку статистичних характеристик показав, що за степенем скошеності кривих розподілу в рядах приземної температури повітря станцій Антарктичного півострову зустрічається як правостороння так і лівостороння асиметрії. Це означає суттєву відмінність процесу змін клімату в південних полярних широтах від нормального та його нестаціонарність. Звертаючись до аналізу  коефіцієнтів ексцесу треба відмітити, переважання плосковершинного розподілу над витягнутим. Враховуючи це, можна зробити висновок, що в досліджуваному районі спостерігаються різкі коливання температури, які характеризуються великими значеннями амплітуди та зменшенням періоду коливань.

Всі данні були проаналізовані з метою виявлення прихованих періодичностей, яке проводилося за допомогою швидкого перетворення Фур’є з ймовірністю 68%. Виявлено, що для станцій Антарктичного півострова найбільш характерні коливання з періодом 2 і 3 року. Також досить часто спостерігаються коливання з періодами від чотирьох до десяти років. На станціях Great_Wall та Faraday зафіксовані також квазідванадцятирічні коливання. Результати аналізу прихованих періодичностей використовувались при згладжуванні осереднених рядів приземної температури повітря.

Рисунок 1 – Гістограма трендової складової приземної температури повітря

Аналіз розрахунку трендових складових температури повітря показав, що для більшості досліджуваних станцій характерне зростання приземної температури повітря за досліджуваний період протягом більшості місяців року (рис. 1). Найбільші додатні тренди спостерігається в період антарктичної зими. Максимум зафіксовано на станціях Faraday\Vernadsky та San_Martin 8,2 та 4,5 ºС відповідно). Від’ємні значення тренду фіксуються переважно в літній період (грудень-січень). Слід зазначити, що на станції King_Sejong спостерігається  стійке зменшення температури протягом усіх місяців року.


Список використаної літератури:

  1. Прокоф’єв О.М. Взаємний спектральний аналіз глобальних кліматичних індексів  та  приземної  температури  повітря  станцій  Антарктиди / О.М. Прокоф’єв // Український гідрометеорологічний журнал. – 2010. – Вип. 6, – С. 93-101.
  2. Zhengqiu Z. Recent variations of Antarctic temperature, sea-ice and ozone / Z. Zhengqiu // Chinese Journal of Polar Science. – 1999. – 10, № 1. – P. 1-9.
  3. Anisimov O.A. Polar regions (Arctic and Antarctic) / O.A. Anisimov [et al.] // Climate change. – Cambridge, 2007.–V.15.–P.653-685.