«

»

ДОСЛІДЖЕННЯ КЛІМАТИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ СНІГОВОГО ПОКРИВУ ДЛЯ ПРИЧОРНОМОР’Я

Недострелова Л.В., доцент кафедри метеорології та кліматології

Одеський державний екологічний університет


Вступ. Вплив снігу на суспільство багатогранний і включає в себе складні фізичні, соціальні, економічні та психологічні аспекти. Протягом останніх десятиліть сніг, і в особливості снігові замети,  завдали величезних збитків більшості міст. Крім того, сніговий покрив впливає на енергетичний і водний баланс поверхні Землі, так що правильне регулювання його має велике значення для сільського господарства, економіки та екології. Сніговий покрив, будучи однією з характеристик опадів, має свої особливості вимірювання та обробки. Він надається середніми декадними висотами, максимальною декадною висотою за зиму, повторенням різних висот снігового покриву по декадах або забезпеченістю. Крім того, встановлюють дати появи і сходу снігового покриву, дати утворення і руйнування стійкого снігового покриву та ін. Сніговий покрив спостерігається за допомогою, по-перше, стаціонарно встановлених рейок і, по-друге, снігозйомками. Інформація, яку дістають цими двома способами, розрізняється і використовується для різних цілей. Так, результати снігозйомок, перш за все, необхідні гідрологам, а також проектувальникам при виборі місця будівництва. Для розрахунків навантаження і в дослідженнях кліматичних змін частіше використовують дані постійних рейок.

Методика дослідження. Для характеристики висоти снігового покриву обчислюють середні значення її не для місяців, а для декад зимових місяців. Ці величини на початку і в кінці зими розраховуються тільки в тому випадку, коли сніговий покрив спостерігався більш ніж у  50% всіх зим. Середню величину за декаду дістають діленням сумарної висоти за всі роки вибраного періоду на кількість років. Коли ж сніг спостерігався менш, ніж у 50% зим, то середню висоту за таку декаду не розраховують. При цьому прийнято в таблицях довідника ставити умовний значок ( • ). Крім середніх декадних висот визначають також і багаторічну максимальну висоту снігового покриву за зиму. Її дістають шляхом осереднення максимальних декадних висот, вибраних з кожного року, незалежно від того, в якому місяці і декаді він спостерігався. Найбільші і найменші декадні висоти снігового покриву по місяцях встановлюють по даних постійної рейки. За методикою, прийнятою в свій час у ГГО, розроблені деякі критерії снігового покриву. Так, за день зі сніговим покривом приймають такий, коли не менш половини видимої місцевості станції покрито снігом. Усталеним вважають такий сніговий покрив, який лежить не менше місяця з перервами не більше трьох днів підряд або в розбивку; коли перерві в один день на початку зими передує залягання снігового покриву не менш, ніж 5 днів, а перерві в 2 — 3 дні — не менш ніж 10 днів. Якщо в кінці зими, не більш, ніж через 3 дні після сходу снігового покриву, знову  утворюється  сніговий  покрив,  який  лежить  не  менше  10 днів, то таке його залягання вважається неперервним. Якщо за зиму було декілька періодів з усталеним сніговим покривом, розділених в часі  не більше, ніж 5 днів один від одного, то період від першого дня з усталеним сніговим покривом до останнього дня за зиму вважається єдиним періодом з усталеним сніговим покривом. Середні багаторічні дати утворення і руйнування усталеного снігового покриву розраховують тільки в тому випадку, коли кількість днів зі сніговим покривом складає більше 50% усіх зим, і лише за зими, коли був тільки один період зі стійким сніговим покривом. Всі названі дати снігового покриву за кожен рік заносяться в таблицю, після чого розраховують середні дати і вибирають крайні, тобто самі ранні та самі пізні дати.

Вихідні дані. Для виявлення кліматичних показників розподілу снігового покриву для Причорномор’я було визначено наступні характеристики: середня декадна висота снігового покриву, повторюваність різних висот снігового покриву по декадах (%), повторюваність зим з різною найбільшою декадною висотою снігового покриву (%), дати появи і сходу снігового покриву, утворення і  руйнування стійкого снігового покриву. В дослідженнях використовувалися дані щоденних спостережень за сніговим покривом на метеорологічних станціях Одеської, Херсонської та  Миколаївської областей за період з 1996 по 2007 роки.

Висновки. За результатами даного наукового дослідження можна зробити наступні висновки. Найбільші середні значення висоти снігового покриву спостерігаються на станціях, що знаходяться на півночі досліджених областей. Максимальна кількість випадків середньої висоти снігового покриву припадає на градацію від 0 до 5 см. Висота снігового покриву 0-20 см спостерігається у більш ніж 90% випадків. Найбільшу повторюваність мають зими з середньою декадною висотою снігового покриву в градації 1-10 см, найменшу – у межах 26-50 см. Число днів зі сніговим покривом зменшується з півночі на південь практично для всіх досліджених областей. Середні дати появи снігового покриву свідчать про те, що сніговий покрив з’являється у листопаді в Одеській і Миколаївській областях і в грудні на станціях Херсонської області. Сама рання дата появи снігового покриву спостерігається в кінці жовтня або на початку листопада на всіх досліджених станціях. Середні дати сходу снігового покриву мають місце у березні. Самі ранні дата сходу снігового покриву у дослідженому регіоні мають великий розкид. Стійкий сніговий покрив спостерігається менше ніж у 50 % випадків за період дослідження. Відсоток зим з відсутністю стійкого снігового покриву коливається від 58 до 98.