«

»

ЕКСТРЕМАЛЬНІ ЗНАЧЕННЯ ТЕМПЕРАТУРИ ПОВІТРЯ І ОПАДІВ У КИЄВІ – ДОДАТКОВА ОЗНАКА ГЛОБАЛЬНОГО ПОТЕПЛІННЯ

Косовець О.О., директор Центральної геофізичної обсерваторії,

Доніч О.А., начальник відділу кліматології Центральної геофізичної обсерваторії


Клімат на Землі змінюється. Завдяки цілому спектру приладів для спостережень, як наземних так і супутникових, дослідники бачать ці зміни у дуже широкому ряді параметрів. Це локальні температури (приповерхневі, тропосферні, стратосферні), стан атмосфери (опади, вологість, концентрація газів, аерозолі, вітри на різних висотах, циклонічна активність), стан океану (приповерхневі та глибинні температури, теплоємність океану, кислотність, хімічний склад, рівень моря), зміни у кріосфері (площа та товщина морського льоду, стан льодовиків  та снігового покриву), біологічна активність (стан лісового покриву, планктонна активність океану, тощо).

Розробляються та постійно довершуються програми для чисельного моделювання, які дозволяють досліджувати причинно-наслідкові зв’язки та розраховувати так звані кліматичні проекції (прогнози). Отримані дані та побудовані на їх основі кліматичні прогнози дозволяють зробити висновок, що зміни клімату, які ми спостерігаємо в останні десятиліття. відбуваються такими темпами, які точно не спостерігались за останні тисячі років, а в окремих випадках – десятки тисяч років (цілком ймовірно, що і більше, але надійних даних про швидкість змін у той період немає).

Підвищення екстремальності погодних умов, зокрема збільшення частоти перевищення минулих значень максимальної та мінімальної температури повітря (як добової, так і місячної) може ілюструвати табл.1. Для отримання цих результатів були використані дані по температурі повітря у Києві за кожен день, починаючи з 1881 року.

Таблиця 1. – Розподіл добових рекордів абсолютних мінімумів та максимумів температури повітря по кліматичних періодах у Києві станом на кінець 2016 року (за спостереженнями метеостанції ЦГО)

 

Параметри 1881-1900* 1901-1930 1931-1960 1961-1990 1991-2016* Загалом
Абсолютний мінімум число (%) 107 (28,5%) 140 (37,4%) 71 (18,9%) 33 (8,8%) 24 (6,4%) 375**
у середньому за рік 5,4 4,7 2,4 1,1 1,0
Абсолютний максимум число (%) 32 (8,4%) 68 (17,8%) 64 (16,7%) 63 (16,5%) 155

(40,6%)

382**
у середньому за рік 1,6 2,3 2,1 2,1 6,0

*   — кліматичні періоди коротші за 30 років;

** — перевищує 365 днів, бо деякі рекорди повторюються у різні роки.

Як можна побачити, повторюваність перевищень попередніх рекордів екстремальних значень температури повітря протягом 136 років спостережень змінювалась майже у «дзеркальному» вигляді. В останні 20 років ХІХ ст. найбільшу повторюваність мали перевищення рекордів добового мінімуму (5,4 на рік), протягом ХХст. та у першому десятиріччі ХХІст. їх повторюваність знизилась до 1 рекорду на рік. В той же час повторюваність перевищення рекордів добового максимуму, яка до останнього десятиріччя ХХ ст. трималась майже на одному рівні (приблизно два випадки на рік) за останні 26 років виросла майже у 3  рази

– в середньому 6 нових рекордів максимуму добової температури повітря за рік. У 2016 році у Києві було зафіксовано 33 рекорди добової температури повітря, усі в сторону підвищення, крім одного 21 липня,  коли зафіксували найменше значення максимальної температури. Саме цей рекорд припинив серію із 90 рекордів, яка фіксувалась з 20 грудня 2014 року у Києві в сторону збільшення попередніх історичних значень.

Зміни екстремальних значень добової кількості опадів у різні кліматичні періоди може ілюструвати табл.2. Для отримання цих результатів були використані дані по кількості опадів у Києві за кожен день, починаючи з 1891 року.

Таблиця 2. – Розподіл добових рекордів максимумів кількості опадів по кліматичних періодах у Києві станом на кінець 2016 року (за спостереженнями метеостанції ЦГО)

Параметри 1891-1900* 1901-1930 1931-1960 1961-1990 1991-2015* Загалом
Добовий максимум число (%) 20 (5,5%) 72 (19,7%) 78 (21,3%) 106 (28,9%) 90 (24,6%) 366
у середньому за рік 2,0 2,4 2,6 3,5 3,5

*   — кліматичні періоди коротші за 30 років;

Як видно з таблиці 2, збільшення екстремальних значень кількості опадів іде особливо помітно в останні півстоліття, починаючи з 1961 року, де їх повторюваність складає 3,5 на рік. За останні 26 років  у столиці  темпи росту максимальних значень кількості опадів також збільшуються, так як за неповний кліматичний період (26 років) вже спостерігаємо таку ж саму повторюваність екстремальних значень, як за попередній  кліматичний період 1961-1990 рр (30 років).

Останнім часом ми спостерігаємо то періоди засухи, то періоди злив, що характерно для процесу глобального потепління. Опади особливо складні для довгострокового прогнозування.

Підсумовуючи, можна зробити такий висновок: глобальне потепління супроводжується суттєвим збільшенням частоти повторюваності екстремальних значень температури повітря і помітним збільшенням частоти максимальних добових значень опадів у Києві.

Можна з впевненістю стверджувати, що аналогічна картина спостерігається по всій території України.