«

»

ПРОСТОРОВО-ЧАСОВІ ЗМІНИ КЛІМАТИЧНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ ХХ ТА НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТЬ

Гончарова Л.Д., к.геогр.н.,доцент, Черниченко А.В., магістр

Одеський державний екологічний університет


Клімат України, як і взагалі клімат Землі, на цей час знаходиться в стадії змін. Їх ми відчуваємо з року в рік у вигляді рекордних посух, спекотних днів, значних атмосферних опадів,  наводнень та ін.

Просторово-часовий розподіл кліматичних ресурсів на території України (ів тому числі середньої місячної температури повітря)зумовлений географічним положенням, радіаційним режимом, циркуляцією атмосфери та підстильною поверхнею. Вплив кожного з них протягом року не рівнозначний, що спричиняє значні температурні контрасти.

Клімат сучасної епохи встановлено на основі статистичної обробки інструментальних метеорологічних спостережень, що проводяться системою світових кліматичних станцій. Але кліматичні умови постійно змінюються і особливо це стало відчутно наприкінці XX-го та початку XXI-го століть. Ці зміни характеризуються зростанням глобальної температури повітря та збільшенням випадків кліматичних аномалій.

Атмосферна циркуляція є головним проявом зміни клімату, тому що охоплює всі складові погодних умов. Зміна поля атмосферного тиску впродовж ХХ-го століття характеризується зміною синоптичних процесів, які активізувалися в останні десятиріччя (особливо це відчутно у зимовий період). Відмінність сучасної циркуляції атмосфери від циркуляції початку ХХ-го століття полягає у переміщенні центрів дії атмосфери на схід у межах 20 градусів. У наступні десятиріччя ХХ-го століття і до сьогодення атмосферна циркуляція суттєво змінювалась, що призвело до нестійкого температурно-вологісногорежиму Східно-Європейського регіону.

Протягом останніх декількох десятирічь у часово-просторових розподілах багатьох метеорологічних величин та гідрометеорологічних параметрів простежуються істотні варіації, які переважна більшість вчених на сьогодні вважають проявом змін клімату. Незважаючи на те, що найяскравіше вони простежуються для часового ряду середньої глобальної температури, в останні роки багато уваги приділяється також і зміні режиму опадів над різними регіонами Земної кулі.

Опади відносяться до найбільш мінливих метеорологічних величин як у просторі, так і за часом. У загальному випадку фактори, що призводять до опадоутворення дуже різноманітні, але їх можна розподілити на дві групи: внутрішні та зовнішні. До внутрішніх факторів відносять процеси, які безпосередньо обумовлюють формування опадів різного виду, тобто мікрофізична будова, вертикальна потужність хмар, швидкість падіння

частинок та ін. Оскільки ці процеси, в свою чергу, є результатом дії інших більш макромаштабних процесів, їх називають зовнішніми факторами.

Як відомо, перенесення повітряних мас пов`язане з циклонічною діяльністю і основна кількість опадів випадає з фронтальних хмар. Зимою їх випадіння найчастіше пов`язано  зі середземноморськими  циклонами, які переміщуються у північному та північно-східному напрямках. Вплив середземноморських циклонів спостерігається майже на всій території України. Більшість атлантичних циклонів переміщуються північніше і рухаються за зональними траєкторіями з заходу на схід. Південні ділянки цих циклонів охоплюють усю Україну і зволожують її територію. Цікавим є той факт, що в регіонах, які розташовані близько один від одного і характеризуються майже однаковим температурним трендом в останні десятиріччя, зміни у режимі опадів не завжди співпадають, а в деяких випадках навіть істотно відрізняються Інакше кажучи, регіональні особливості змін клімату можуть проявитися як у температурному тренді, так й у тренді опадів.

Тому метою даної роботи є комплексне статистичне дослідження для з’ясування сучасних просторово-часових змін кліматичних ресурсів окремих регіонів України наприкінці ХХ-го та на початку ХХІ-го століть.

Для районуваннятериторії України за однорідними ознаками до місячної кількості опадів застосовувавсяалгоритм кластерного аналізу, який було реалізовано за допомогоюкомп’ютерної програми «Cla2003». Дослідженню підлягало40 довгорядних станцій України за кліматичний період з 1961 по 2005 рр. (для теплого періоду) та з 1962 по 2006 рр. (для холодного  періоду).Результати  реалізації  алгоритму  кластерного аналізу «УАІМКА» дали змогу провести розбиття території України на однорідні класи за розподілом місячної кількості опадів у теплий (квітень-жовтень) та холодний (листопад-березень) періоди.

За допомогою простого ковзного осереднення була отримана детермінована основасереднього вектора кожного з отриманих кластерів, яка є складною у кожному з них і потребує детального аналізу.

У теплий період територія України за особливостями формування атмосферних опадів була поділена на п’ять основних регіонів: (1) – південно-західний; (2) – західний та північно-східний; (3) – північний та центральний; (4) – південний; (5) – східний та південно-західний.

У холодний період розподіл опадів за 4-ма кластерами спрощується, і він має тенденцію змін у напрямку з північного заходу на південний схід.

Отримане районування території за кластерами, по-перше, уточнює загальний кліматичний розподіл опадів по території України за теплий та холодний періоди і, по-друге, відділяє зони з різними характерними типами погоди при випадінні опадів по регіону, що досліджувався.