«

»

ЗМІНИ ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ В МАЙБУТНЬОМУ

Волошина О.В., к.геогр.н.,

Одеський державний екологічний університет


В даний час існують досить обгрунтовані затвердження про зміну клімату в глобальному і регіональному масштабах. Зміни і мінливість клімату мають багато потенційних серйозних проявів в економіці і соціальній сфері, з часом їх повторюваність і інтенсивність будє тількі зростати. За даними Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО) загальні втрати в економіці в результаті погодних і кліматичних явищ в світі становлять сотні млрд. доларів США.

В міжнародних, урядових і наукових співтовариствах чітко виявляється розуміння необхідності врахування зміни і мінливості клімату при стратегічному плануванні сталого розвитку і функціонування різних технічних і екологічних систем. Ця задача може бути вирішена на основі кліматичного прогнозу.

Вплив очікуваних змін клімату на різні галузі економіки має позитивні і негативні прояви практично у всіх секторах, особливо там, де існує потреба у великих об‘ємах паливно-енергетичних ресурсів. Відомо, що приблизно 40% енергії, що виробляється в Україні, витрачається у житлово-комунальному господарстві. Дуже ефективним заходом збереження паливно-енергетичних ресурсів є впровадження нових енергозберігаючих технологій, використання кліматичного ресурсу − інформації про атмосферу, її тепловий стан.

В даному дослідженні було опрацьовано один із сценаріїв Representative Concentration Pathways, а саме RCP-4,5, використаний в рамках  програми  проекту  Coupled  Model  Intercomparison  Project  Phase  5 (CMIP5) Всесвітньої програми досліджень клімату (World Climate Research Programme). Траєкторії RCP-4.5 прогнозують стале зростання радіаційного воздействия протягом XXI століття зі значеннями у 2100 році близько 4,5 відповідно і подальшу стабілізацію цих значень після 2100 р. по відношенню до доіндустріального значення.

Зробивши розрахунок прогностичних даних з 2011 по 2050 роки по   32 станціям України за сценарієм RCP-4,5, було знайдено дати початку (ПОП) та кінця (КОП) опалювального періоду, розглянуто динаміку змін тривалості опалювального періоду (ТОП) та градусо-діб опалювального періоду (ГДОП), для більш наочного прикладу було побудовано карти та графіки.

Аналізуючи зміни ТОП та ГДОП за сценарієм RCP-4,5 за представлений   період,   важливо   відмітити   те,   що   ТОП  та   ГДОП на більшості території України має рівномірний зональний розподіл і лише в деяких регіонах, зокрема в районі Подільської височини, має меридіональний характер, та замкнені ізолінії.

Північні регіони найбільш піддані до впливу змін температури, так наприклад, ТОП на ст. Семенівка в середньому зменшується з 206 до 199 за періоди 2011-2031 та 2031-2050 роки відповідно. В середньому ж ТОП по території України зменшується на 8 діб, з 188 до 180 за періоди 2011- 2031 та 2031-2050 відповідно.

Схожа ситуація спостерігається у зв’язку зі зміною ГДОП, в середньому зменшується на 90°С-діб, з 3283 до 3193°С-діб за періоди 2011-2031 та 2031-2050 роки відповідно.

Але слід відмітити те, що згладжування даних при побудові карт не відображає окремі аспекти в зміні суровості зим, так наприклад, на ст. Херсон з 2041-42 роки ТОП становить 177 діб, при ГДОП 3170 °С, а 2046 — 47 роках, при такому ж ТОП, ГДОП дорівнює 2754 °С. А на ст. Чернігів, на фоні глобального підняття температури, при ТОП 213 діб, суворість зими 2038-39 років характеризується ГДОП 4292 °С, такі дані здобуто з урахуванням середньої температури -10,3 °С в березні 2039 року. Що підтверджує збільшення ймовірності виникнення днів з екстремальними температурами, та зменшення періоду між переходом від відносно теплого до більш холодного ОП.

Проаналізувавши ряди даних тривалості опалювального періоду на станції Дніпропетровськ за 49 років (2011-2050 рр.) максимальна тривалість  опалювального  періоду  складає  –  203  днів;  мінімальна – 151 дні. Середня тривалість опалювального періоду складає 181 днів. Згідно розрахованих даних по сценарію RCP-4.5, ТОП на території міста буде зменшуватись в середньому на 0,4 діб. Відповідно з 2011 по 2050рр. буде зменшуватись й суворість зим в середньому на 6,9°С щорічно. Максимум градусо-діб складає 3978,3 °С -діб, мінімум – 2318,7°С -діб. Середнє значення градусо-діб становить 3198 °С -діб.

В даній роботі проведені дослідження економічних ризиків, що виникають внаслідок зміни середньої тривалості опалювального періоду та ризиків, що виникають в результаті різниці між реальною ТОП та ТОП за «наказом» місцевих комунальних служб. На основі отриманих даних пропонується проводити наступні роботи з підвищення енергозбереження: енергоаудит підприємств; організацію обліку енергоресурсів; організаційні роботи, що служать для розвитку рівня технічного обслуговування обладнання; модернізацію маловитратних робіт та технологічних робіт; впровадження нового менш енергоємного обладнання, і досконалих технологій.