«

»

ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ: АНАЛІЗ ПОТЕНЦІАЛУ САМООЧИЩЕННЯ В УКРАЇНІ

Малицька Л.В.

Український гідрометеорологічний інститут


Забруднення атмосферного повітря є одним із найважливіших елементів оцінки комфортності середовища проживання людини, що спричиняє шкідливий вплив на її здоров’я. За даними наукових досліджень, внесок забруднень атмосферного повітря становить від 80 до 90 % від сумарного канцерогенного та не канцерогенного ризику, пов’язаного з впливом забруднень інших об’єктів довкілля. Це обумовлено, насамперед тим, що забруднюючі речовини з атмосферного повітря потрапляють у різні середовища і поширені практично скрізь. Крім того, людина споживає за добу і в цілому за життя в об’ємному відношенні повітря набагато більше, ніж їжі чи води. На сьогодні ризики для здоров`я від забруднення повітря не викликають сумніву, але якісні дані про кількісні ефекти впливу й досі недостатньо визначені.

В Україні, незважаючи на певний спад виробництва, рівень забруднення повітряного середовища великих міст і промислових центрів залишається стабільно високим. Якщо кількість викидів змінюється несуттєво, то він залежить лише від метеорологічних умов. Тому зміна метеорологічних умов, що відбувається з часом і є проявом зміни клімату, суттєво впливає на якість атмосферного повітря і комфортність  середовища проживання людини. Оцінка метеорологічного і кліматичного потенціалу атмосфери до самоочищення, їх зміна в часі є важливим напрямком в дослідженнях забруднення атмосфери. Ця інформація дозволяє визначити регіони, найбільш вразливі до змін клімату і розробити заходи по адаптації до них.

Селегей Т.С. в складі наукового колективу розробив методику, яка описує механізм накопичення та виведення домішок з атмосфери і  дозволяє оцінити кліматичний та  метеорологічний  потенціал розсіювальної здатності (МПА) і, відповідно, її екологічний стан. Проаналізовано дві модифікації МПА: Коефіцієнт самоочищення (К) Лапіної С.Н. [1] та Удосконаленийкомплексний метеорологічний показник розсіювальної здатності атмосфери (УМПА) [2]. Оскільки найбільш інтенсивно вимивання домішок з атмосфери відбувається при облогових опадах, то в розрахунку коефіцієнту самоочищення враховували кількість днів з опадами більше 1 мм за добу. Для цього були використані добові дані спостережень 187 метеорологічних станцій України за температурою повітря, кількістю опадів, швидкістю вітру та кількістю днів з туманами за 1981-2010 рр.

Проведений аналіз кліматичного потенціалу розсіювальної здатності атмосфери, показав, що в Україні спостерігаютьсяпереважно сприятливі умови для виведення домішок. Середнє багаторічне значення КдляУкраїни за 1981-2010 рр. дорівнює 1,2 бали.Однак, потенціал самоочищення по території розподілений не рівномірно. Виділяються райони з виключно сприятливими умовами (К>2): північні схили Волинської височини, східні схили Придніпровської височини, півострів Крим, та території з обмежено сприятливими умовами (1,25≥К>0,8): західні схили Українських Карпат, Донецький кряж, південно-західні схили Придніпровської височини.

З початку ХХІ ст. спостерігається тенденція до зменшення К.В цілому для країни швидкість зниженняпоказника становить 0,1 бал/10 років і є дуже ймовірною (90 – 99 %). Однак, виділяються території, де ці зміни несуттєві, або мають інший напрямок. Встановлено, що в Сумській та Харківській областях здатність атмосфери до самоочищення дуже ймовірно зростає на 0,2 та 0,14 бали/10 років відповідно, а в Полтавській та Миколаївській областях такі зміни є ймовірними (66 – 90 %) і становлять 0,14 бали/10 років. Значиме зниження (ймовірність вище 66 %) здатності атмосфери до самоочищення спостерігається в Волинській, Львівській, Рівненській, Закарпатській, Житомирській, Вінницькій та Херсонській областях. На решті території України зміни статистично не значимі.

Районування території України за УМПА виявило, що на  всій території країни спостерігаються стабільно сприятливі  умови  для розсіяння домішок (УМПА≥3,5). Не виділено території зони ризику чи з несприятливими умовами. Урахування термічної поправки у МПА суттєво корегує поле розподілу потенціалу самоочищення атмосфери: коефіцієнт теплозабезпеченості для України настільки значний, що компенсує вплив вітру та опадів.


Список використаної літератури

  1. Лапина С. Н., Полянская Е. А., Фетисова Л. М., Фетисова Н. А. Способность атмосферы различных районов Саратовской области к самоочищению // Известия Саратовского университета. Т. 8. Сер. Науки о Земле.Вып. 2. С. 8–11.
  2. Разработать усовершенствованный комплексный метеорологический показатель рассеивающей способности атмосферы (на примере территории Западной Сибири): отчет о научно-исследовательской работе / ФБГУ «СибНИГМИ». Новосибирск, 2014. 132 с.