«

»

ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ПРОЕКТ ЗІ ЗБІЛЬШЕННЯ ЗИМОВИХ ОПАДІВІ ЙОГО РЕЗУЛЬТАТИ

Лєсков Б.Н.1, Кудрявцева С.К.2

Український гідрометеорологічний інститут1,

Дніпровський Державний аграрно-економічний університет2


Вступ. В період 1959-1970 рр. в Українському гідрометеорологічному інституті завершився науковий (пошуковий) етап експериментальних досліджень можливості збільшення кількості зимових опадів шляхом активних впливів на хмари шаруватих форм (Ns-As, Sc, St,Acop). Результатом цих досліджень був висновок, що регулярні впливи на всі зимові хмари, придатні для засівів різними реагентами, можуть збільшити сезонну суму опадів на 35-40%. Цей обнадійливий результат поставив питання про початок виробничих робіт для практичного збільшення кількості опадів в інтересах сільського господарства.

Методи досліджень.Перехід до промислових впливів з метою отримання додаткових опадів вимагає якогось перехідного етапу, в процесі виконання якого можна було, по-перше, встановити, як наукові висновки відносно можливості збільшення опадів співвідносяться з реальним результатом, по-друге, цей етап давав можливість більш чітко окреслити масштаби інфраструктури і алгоритм реалізації проекту, які необхідні для успішного проведення активних впливів, які могли б привести до отримання очікуваного результату – прийнятного рівня збільшення кількості опадів.

Такий етап було виконано в процесі проведення січневих напіввиробничих експериментів у 1974-1976 і 1979-1980 рр. Завданням цих експериментів було збільшення сум опадів за січневі місяці цих років на наперед визначеній фіксованій мішені площею 31400 га, яка була в межах Софіївського району Дніпропетровської області. В результаті проведення цього етапу збільшення кількості січневих сум опадів у 1974, 1975, 1976, 1979 і 1980 рр. було у межах 29-63%. Це, в цілому, відповідало даним наукового етапу і відкривало шлях до реалізації виробничого проекту збільшення опадів.

Цей проект тривав з 1987 р. до 1991 р. Для його реалізації було задіяно літаки Ан-26 і Ан-30, обладнані пристроями для впливів на хмари. Планування вильотів відбувалось у відповідності з синоптичною ситуацією. Методика впливів і визначення їх результатів відповідали тим, які використовувались у наукових експериментах.

Робоча мішень. Завданням проекту було збільшення опадів зимового періоду (січень-березень, листопад, грудень) на площі 500000 га (захід Дніпровської області). Мішень мала форму кола діаметром 80 км. Центр її був біля районного центру Софіївка.

Результати робіт і їх аналіз. Результати впливів у 1987-1991 рр. показані у таблиці 1.

Таблиця 1. Результати виробничих робіт зі штучного збільшення опадів у 1987-1991 рр.

Рік ∑∆R,

мм

∆R1,

%

Р,

млн. т

q,

коп.

КРС,

%

∑∆R*,

мм

∑∆R+∑∆R*,

мм

∆R1н,

%

1987 11,3 8,0 56,5 1,1 12,5 79,1 90,4 53,5
1988 13,7 10,0 68,5 1,0 14,5 80,8 94,5 55,9
1989 12,7 12,8 63,5 1,1 17,5 59,9 72,6 43,0
1990 21,1 14,0 105,5 0,8 22,5 72,7 93,8 55,5
1991 33,0 21,0 165,0 0,5 36,0 58,6 91,7 54,3
Сума 91,8 459,0 351,1 443,0

Примітки: ∑∆R – сума штучних опадів на мішені; ∆R1 – відносне збільшення (%) сезонної суми опадів на мішені; Р – кількість води  штучних опадів, отриманої за сезон на мішені; q – вартість однієї тони  води; КРС – відсоток  реалізації ситуацій  з придатними для впливів   Ns-As; ∑∆R* — можлива   кількість   опадів   з   незасіяних   (пропущених) хмар; ∑∆R+∑∆R* — можлива кількість додаткових опадів за умови повного використання потенціалу хмар; R1н – можливе відносне збільшення  опадів порівняно з кліматичною нормою (169 мм) для Західної частини Дніпровської області за умови впливів на всі хмари.

З таблиці 1 видно, що збільшення сезонної суми опадів на мішені в різні роки було в межах 11,3 — 33,0 мм, що відповідає відносному збільшенню на 8,0 – 21%. Отриманий результат, в цілому, прийнятний для сільського господарства. Але він не характеризує потенціал методу активних впливів. Це твердження випливає з того, що в реалізованому проекті відсоток ефективного використання придатних для впливу метеорологічних ситуацій був дуже малим – від 12,5% до 36%, в середньому біля 16%. Підрахунки показали, що за умови впливів на пропущені (через відсутність необхідної кількості літаків і з інших технічних причин) хмари, можна було отримати в кілька разів більше опадів ( від 58,6 до 80,8 мм). А в разі використання всього потенціалу хмар (без пропусків) опади були б збільшені на 72,6 – 94,5 мм, або на 43,0 – 55,9% відносно кліматичної норми цього регіону.

В реалізованому проекті на мішені було отримано 91,8 мм опадів, або 459 мільйонів тон води, а в разі засіву всіх придатних для впливів хмар було б отримано 443 мм опадів або біля 2 мільярдів 215 мільйонів тон  води.

Отримані в умовах виробничого процесу результати свідчать, що Україна володіє ефективною технологією збільшення зимових опадів.