«

»

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ДЕЯКИХ ВИМОГ НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ ЄС ДЛЯ ОЦІНКИ ЯКОСТІ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

Дворецька І. В., к.г.н, Баштаннік М. П., Надточій Л.М., Олексієнко І. М., к.г.н, Савенець М.В.

Український гідрометеорологічний інститут, м. Київ


Імплементація нормативних документів ЄС у сфері оцінки якості атмосферного повітря [1] передбачає застосування вимог Директив 2004/107/ЄС [2] та 2008/50/ЄС [3] Європейського Парламенту та Ради для території України. Згідно з останніми, базовими елементами для оцінки якості атмосферного повітря є зони та агломерації, які мають бути встановлені та класифіковані. На основі класифікації має розроблятись мережа пунктів спостережень.

Таким чином, з урахуванням нормативних документів ЄС [2, 3] на основі картографічних матеріалів про чисельність та густоту населення та фізико-географічні умови території України, кадастрової інформації про викиди згідно з [4], аналізу концентрацій забруднювальних речовин на території України виділено 62 зони і 49 агломерацій для оцінки якості атмосферного повітря.

Згідно вимог [2, 3] проведено класифікацію зон та агломерацій за якістю атмосферного повітря, виділених на території України  та відзначено, що всі зони та агломерації мають обов’язково класифікуватись за п’ятирічний період за вcтановленими вимірювальними величинами. Проте, результати спостережень української мережі гідрометслужби за даними Центральної геофізичної обсерваторії за 2010 – 2014 рр. дають можливість класифікувати зони та агломерації на основі річного осереднення діоксиду азоту, діоксиду сірки, пилу, свинцю, кадмію, бенз(а)пірену, нікелю, оксиду вуглецю.

Українська вимірювальна мережа формувалась згідно з РД 52. 04. 189-91 [5] і при виборі пунктів спостережень враховувались лише промислове навантаження (наявність великих промислових підприємств і інших організованих джерел викидів, об’єми викидів забруднювальних речовин, в тому числі і автотранспорту) та кількість населення. Тому дані, отримані на такій мережі, характеризують рівень забруднення, спричинений викидами різного роду джерел (промислових і автотранспорту). Згідно [2, 3] найголовнішим фактором при виборі пунктів спостережень є кількість та густота населення. При чому є також вимоги  до розміщення пунктів в сільській місцевості. Таким чином, на основі аналізу кількості та густоти населення, результатів класифікації зон та агломерацій за якістю атмосферного повітря, та обсягів викидів за 2010-2014 рр. [4] розроблено попередній перелік пунктів, рекомендованих для проведення спостережень (рис.1).

Рисунок 1 – Пункти спостережень, що можуть бути рекомендовані для проведення вимірювань

Слід зазначити, що рекомендовані пункти, крім сільських, в основному будуть характеризувати підвищений рівень забруднення в межах зони. Для визначення інших пунктів спостережень, що в загальному характеризують рівень забруднення зони та уточнення зазначеного переліку, необхідно проведення додаткових вимірювань.


Список використаної літератури

  1.  Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 р.№847-р. — Режим доступу до  ресурсу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/847-2014-%D1%80.
  2. Директива 2004/107/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 15 грудня 2004 року щодо миш’яку, кадмію, ртуті, нікелю та поліциклічних ароматичних вуглеводнів у навколишньому повітрі. / Офіційний  переклад// Офіційний вісник Європейського Союзу – 2005. – c. 3-16.
  1. Директива 2008/50/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 21 травня 2008 року про якість атмосферного повітря та чистіше повітря для Європи/ Офіційний переклад. //Офіційний вісник Європейського Союзу – 2008. 1-44.
  2. Регіональні доповіді про стан навколишнього середовища [Електронний ресурс] // Міністерство екології та природних ресурсів України. – 2014. – Режим доступу до ресурсу: http://www.menr.gov.ua/dopovidi/regionalni/4756-rehionalni-dopovidi-pro-stan-navkolyshnoho-pryrodnoho-seredovyshcha-u-2014-rotsi.РД 52.04.186-89 Руководство по контролю загрязнения атмосферы. Руководящий документ. Москва