«

»

ПРОГНОЗУВАННЯ ПОЖЕЖНОЇ НЕБЕЗПЕКИ ЗА УМОВАМИ ПОГОДИ В УКРАЇНІ: НЕДОЛІКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Балабух В.О., к.геогр.н., ст.н.сп.

Український гідрометеорологічний інститут ДСНС та НАН України


Метеорологічні умови є одним із основних чинників, що сприяють виникненню і поширенню природних пожеж. Серед них найбільш значимими є швидкість вітру, температура повітря та грунту, вологість повітря, кількість опадів. На основі цих характеристик обчислюються показники пожежонебезпечності, визначається клас і ступінь пожежної небезпеки.

В Україні з 60-х років минулого століття природну пожежну  небезпеку визначають за допомогою комплексного показника пожежної небезпеки В.Г.Нестерова (КПН), який характеризує ступінь посушливості погоди і враховує комплексний вплив температури повітря та температури точки роси на лісогорючі матеріали за бездощовий період [2]. Встановлені в 60-і роки минулого століття класи та ступінь пожежонебезпечності для території України було змінено у 2007 році.  Внаслідок  таких   змін поріг V класу пожежної небезпеки (надзвичайна пожежна небезпека), який належить до стихійних гідрометеорологічних явищ погоди, було зменшено вдвічі – з 100000 С до 50000 С. Такі зміни привели до того, що в багатьох регіонах України, особливо в південних та східних областях, уже з квітня місяця ідентифікується надзвичайна пожежна небезпека, яка зберігається практично протягом усього теплого періоду і не відображає реального стану природної пожежної небезпеки. Ці тенденції посилюються протягом останніх років, коли в Україні відмічається суттєве зростання природної пожежної небезпеки, тривалості періоду з високою і надзвичайною пожежною небезпекою, зумовлене підвищенням максимальної температури повітря у теплий період, збільшенням тривалості  бездощового та спекотного періодів. За оцінками експертів такі зміни термічного режиму та режиму зволоження в Україні будуть суттєво посилюватись до середини століття і призведуть до збільшення природної пожежної небезпеки, що вимагає удосконалення методики її прогнозування.

Для цього необхідно, насамперед, визначити недоліки існуючої методології, зокрема, встановити залежність кількості лісових пожеж в Україні у сучасний кліматичний період від величини комплексного показника пожежної небезпеки, уточнити відповідність встановлених меж класів пожежонебезпечності реальному розподілу природних пожеж. Крім того, КПН, що використовується в Україні, не чутливий до кількості опадів (обнуляється при випадінні опадів 3мм, хоча пожежі відмічаються і при більшій кількості опадів) і не враховує швидкості вітру, на відміну від його модифікованих версій, які використовуються в Російській Федерації та в Португалії. Існуюча методологія також не враховує сезонні та регіональні особливості виникнення лісових пожеж.

Проведена оцінка залежності наявності і повторюваності лісових пожеж від величини КПН Нестерова та його модифікованих індексів (португальського PORT та хабаровського, запропонованого  Л.І.Сверловою) у районах оперативного реагування ДСНС України показала, що КПН Нестерова, має дуже слабкий і нестійкий зв’язок з наявністю лісової пожежі. Встановлено що найкраще він характеризує умови формування природної пожежної небезпеки у весняно-літній сезон, особливо на Волині. У літньо — осінній сезон КПН не відображає реальних умов виникнення лісових пожеж в країні за винятком Кримського та Дніпровського районів оперативного реагування ДСНС у серпні. Введення поправок на швидкість вітру та кількість опадів дозволяє краще описати сприятливі умови для виникнення лісових пожеж в Україні, що підтвердив аналіз португальського та хабаровського індексів. При цьому виявилось, що індекс PORT, найкраще описує реальні умови формування природної пожежної небезпеки в Україні. Проте ця перевага проявляється лише  у літні місяці та переважно у південних і центральних регіонах країни.

За величиною показника пожежної небезпеки визначається клас і ступінь пожежної небезпеки на певній території, відповідно до прийнятої шкали. Для КПН Нестерова шкалу пожежонебезпечності визначають за методикою  Н.П. Курбатського [1].   Відповідно до   цієї методики   межею 1 класу пожежної небезпеки є величина КПН при якій спостерігається до 5 % пожеж, 2 класу – 15 % пожеж, 3 і 4 класу – по 25 % пожеж, а 5 класу– 30 % пожеж. Проведений аналіз відповідності прийнятої в Україні шкали пожежної небезпеки за умовами погоди реальному розподілу повторюваності лісових пожеж по класах пожежної небезпеки показав, що вона характерна лише для найбільш пожежнонебезпечного регіону країни (Херсонська область) у найбільш пожежонебезпечний період (серпень). В інші місяці та на решті території країни прийнята шкала не відображає реального розподілу повторюваності лісових пожеж, що потребує  розробки регіональних шкал пожежної небезпеки з  врахуванням сезонності умов формування природної пожежної небезпеки.


Список використаної літератури

  1. Курбатский Н.П. Методические указания для опытной разработки местных шкал пожарной опасности в лесах/Н.П. Курбатский. – Л.: Леноблиздат,1954. – 32 с.
  2. Нестеров В. Г. Горимость леса и методы ее определения / В. Г. Нестеров. – М.:Гослесбумиздат, 1949. – 76 с.